Six Sigma

Думки про вдосконалення бізнесу

Six Sigma

Категорія: Кайдзен

Як Астарта впроваджує інновації у виробництві?

Минулого тижня Астарта взяла участь у щорічному Форумі промисловців, організованому виданням Forbes. Центральною темою події стали інновації та їхній вплив на розвиток бізнесу. Форум об’єднав представників провідних українських компаній, які поділилися практичними прикладами впровадження новітніх технологій у виробництво.

 Астарту на заході представляв керівник офісу з управління операційною ефективністю Євген Ковнір. Він модерував дискусію з колегами з МХП та Modern Expo та презентував досвід компанії у сфері інновацій.

Як Астарта впроваджує інновації у виробництві?

Комплексна реалізація методології TPM (Total Productive Maintenance).
Астарта системно впроваджує підхід до продуктивного обслуговування обладнання. Водночас акцентує увагу на зміні мислення команди. Для кращого розуміння TPM-принципів українською було перекладено Збірник Асоціації «Японський інститут продуктивного обслуговування» (JIPM), який поширили серед технічних фахівців. Це дозволило ефективніше впроваджувати зміни та формувати культуру постійного вдосконалення.

Цифровізація виробництва та використання технологій штучного інтелекту.
Астарта розробляє власні цифрові рішення, спрямовані на підвищення ефективності виробничих процесів. Серед них: застосунок для розпізнавання шкідників і хвороб рослин, система контролю сторонніх домішок у цукрі, інструмент оцінки врожайності, система управління ризиками партнерів і клієнтів на базі ШІ, а також сервіс автоматичної розшифровки нарад.

 

Підходи Астарти перегукуються з практиками інших лідерів ринку, які також активно впроваджують lean-методології та цифрові рішення для підвищення конкурентоспроможності.

 Участь у форумі ще раз підтвердила: інновації — це не лише технології, а й трансформація підходів, робота з людьми та створення культури сталого розвитку. Саме цю культуру Астарта послідовно впроваджує в усіх напрямах своєї діяльності.

24.09.2025

Чернетка для інтерв’ю Форбс

(Підготовлено для інтерв’ю з Форбс в лютому 2025, але видано у скороченій редакції. Тут приводжу повну версію)

Розкажіть про феномен систем операційного вдосконалення. Як виникла ідея впровадження такої систем в Астарті? Коли ви її запровадили? На чий досвід спирались?

Ідея впровадження систем операційного вдосконалення не нова. Приблизно 100 років тому почало формуватися усвідомлення того, що формула «бізнес = людські ресурси + засоби виробництва» не здатна давати максимум цінності, бо потребує третього елементу – ефективної управлінської системи. Якщо управлінська система побудована довкола ідеї безперервного вдосконалення, то тоді цей елемент відіграє у формулі роль каталізатора з необмеженим потенціалом. Впровадження системи операційного вдосконалення – є засобом підсилення управлінської системи як каталізатора інновацій та культурної трансформації. Цінності Астарти містять принципи відкритості до змін, ощадливого ставлення до ресурсів, цінність підприємництва та прагнення до особистої ефективності.  Система операційного вдосконалення Астарти (скорочено – СОВА) надає практичні механізми, через які наші співробітники можуть реалізувати у своїй роботі ці цінності.

СОВА бере свій початок в 2018 році, коли було прийнято стратегічне рішення про створення системи. Ми досліджували моделі виробничих систем World Class Manufacturing, Toyota Production System, модель інституту Shingo, концепції Lean Six Sigma та TQM. Також вивчали досвід лідерів ринку агропромислової та суміжних галузей: Coca Cola, McDonalds, JTI, TetraPack, Metinvest, Київстар, DTEK, Jabil. Можу з впевненістю сказати, що зараз усі крупні гравці на ринку України або розвивають такі системи, або планують це робити. Інтерес до операційного вдосконалення тим більший, чим більші виклики стоять перед бізнесом.

Що собою уявляє система операційного вдосконалення практично? Як співробітники можуть долучитися до системи? Скільки співробітників доєдналося до системи?

В системі операційного вдосконалення є кілька ключових блоків, що дозволяють навчати співробітників методам покращення, залучати  їх до групових проєктів та до подачі окремих пропозицій з покращення, передбачено механізми матеріальної та нематеріальної мотивації. Понад 1000 співробітників щороку долучаються до системи саме через механізм подачі пропозицій з покращення та через проєкти. Ми називаємо цей формат Фабрика ідей. Кількість залучених співробітників щороку зростає просто тому, бо зміни реально відбуваються, а тому працює принцип «друг приводить друга».

Який механізм подачі пропозицій до Фабрики ідей? Які напрямки вдосконалення найбільш популярні у співробітників? Як проходить процес оцінки та затвердження до впровадження?

Зараз процес подачі та керування статусом впровадження автоматизовано через корпоративний чатбот. І доярка на фермі, і інженер на заводі, і співробітник головного офісу може запропонувати будь-яку новацію, відразу прикласти фото. Система автоматично фіксує усі пропозиції. На кожному підприємстві виділена окрема роль – координатор. Ця особа організовує розгляд усіх пропозиції на комітеті з операційної ефективності підприємства та супроводжує впровадження. За наявності економічного ефекту координатор підключає економічну службу підприємства до розрахунків. За 2020-2024 рік сума підтвердженого економічного ефекту від ініціатив становить понад 50 млн грн. Економічний ефект не ціль, а побічний продукт. Ми його рахуємо як показник здорової системи, але штучно не форсуємо. Близько 10% усіх пропозицій мають економічний ефект. Решта 90% пропозицій не мають прямого економічного ефекту, але націлені на прискорення процесів, зниження витрат ресурсів, підвищення якості продукції та безпеки робочих місць.

Яка передбачена мотивація для співробітників?

За економічний ефект команді передбачена винагорода до 10% від річного ефекту. Усі пропозиції без економічного ефекту беруть участь у щоквартальному загальнокорпоративному рейтингу. У залежності від інтенсивності участі кожного співробітника у покращеннях визначається винагорода. Окрім цього ми щороку проводимо конкурс ідей до Всеукраїнського дня винахідника та раціоналізатора. Переможні отримують подарунки. Також участь у вдосконаленні бізнесу враховується під час щорічної оцінки діяльності, оскільки однією з корпоративних компетенцій є постійне вдосконалення. Кадрові рішення також приймаються з огляду на інноваційний доробок співробітника.

Яка ваша мета щодо активності співробітників? Як ви її досягаєте?

За весь час роботи Фабрики ідей подано 6815 пропозицій, 4906 з них впроваджено – 72%. Це гарний показник. Щодо інтенсивності подачі пропозицій, то на різних рівнях зрілості такої системи різні очікування. Перший щабель – це досягти активності 3 пропозиції на 100 співробітників на місяць. Це рівень здорової системи, який показує, що на підприємстві немає перешкод для раціоналізаторства, простіше кажучи – менеджмент не втручається у подачу пропозицій. У нас більшість підприємств значно перевищують цей показник, тому кількість для нас вже не пріоритет. Наступний щабель – це перехід кількості в якість, що вимагає додаткового навчання персоналу здатності виявляти втрати в процесах та генерувати більш глибокі інноваційні рішення.

 Наведіть приклади 3х кейсів, коли ідеї співробітників допомогли заощадити чи покращити ефективність. Розкажіть про кожен з них детальніше: чим саме він допоміг компанії?

Ефекти пропозицій дуже різнопланові, від звичних ініціатив по покращенню обладнання, до покращення процесів електронного документообігу. Ось кілька прикладів з різних напрямків бізнесу:

Повномасштабна підтримка ініціатив сталого розвитку в холдингу вимагає збільшення обсягів компостування гною. При цьому на ринку є обмежена пропозиція техніки для виконання аерації. Наші співробітники запропонували вивчити досвід експлуатації різних аераторів, розробили і виготовили власну конструкцію аератора, яка успішно справилася з задачами по компостуванню. Цей та інші подібні кейси дозволили нам усвідомити свої сили в галузі машинобудування та започаткувати новий стратегічний напрямок – інжиніринговий центр, де буде проходити розробка та виготовлення техніки для потреб холдингу.

В елеваторному бізнесі також багато технічних удосконалень. Співробітник елеватора розробив рішення по вдосконаленню проблемного місця сепаратора, що суттєво докучав у сезон приймання зерна. Запропоноване рішення здивувало фахівців своєю простотою та ефективністю. Ми поділилися своєю новацією з виробником цього обладнання.

В ході роботи з підвищення якості продукції на цукровому заводі виникла ідея автоматичного відстеження чистоти цукру, що на великій швидкості рухається по конвеєру. Було запропоновано встановити камеру і розробити нейронну мережу, яка буде навчена автоматично відстежувати, класифікувати та підраховувати різні види відхилень від однорідності цукру, та інформувати відповідальних працівників. Кількість випадків рекламацій суттєво зменшилася. З наступного року такі системи ми запроваджуємо на усіх цукрових заводах.

Кожна пропозиція – це як стартап, де ми проходимо усі стадії від усвідомлення бізнес потреби до масштабування.

За вашими даними, програма доступна для працівників усіх рівнів. Чи є розуміння наскільки часто ідеї рядових співробітників виявились корисним для компанії? Чи маєте ви статистику запропонованих ідей від рядових співробітників, міддл та топ рівня?

Користь системи подачі пропозицій не обмежується цінністю від впроваджуваних змін. Інші ефекти інколи навіть важливіші, особливо в довгостроковій перспективі. Наприклад, навчальний ефект. На певному етапі співробітник вичерпує інтуїтивну здатність бачити можливість інновацій. Спостерігаючи за успіхами колег, він може відкрити для себе нові грані покращення в областях, про які раніше не думав, у спосіб, який був йому неочевидний. Формується більш складне мислення.

Є також культурний аспект, коли переосмислюються ролі і моделі поведінки. Співробітник розробляє нову пропозицію, впроваджує і бачить, як вирішуються певні виробничі проблеми. Він бачить у цьому свою роль. Тепер він не тільки тракторист чи ветеринар, він чи вона тепер раціоналізатор. Людина пишається цим, про його досягнення знають керівники, колеги, навіть родичі. Це мотивує його розвиватися у напрямку інновації, шукає нові можливості себе випробувати.

Інший аспект – це ріст адаптивності компанії як наслідок прискорення інформаційного обміну. Для того, щоб виробнича система працювала як живий організм, інформація має вільно поступати в усіх напрямках. Така задача – суттєвий виклик для кожного бізнесу. Завдяки системі подачі пропозицій час від подачі пропозиції трактористом в полі до розгляду експертом головного офісу може становити лічені хвилини.  Змінюється ставлення до виробничих секретів і проблем, бо до проблеми відразу пропонується рішення і все виглядає позитивно. Ідеї можна сприймати як силу, що дозволяє співробітникам ставити під сумнів звичний плин виробничої буденності, а відтак розвивати смак до змін.

Щодо статистики, то у середньому співробітники подають пропозиції незалежно від рівня в структурі управління. Наприклад, пропозиції директорів підприємств – не рідкість.

 Як змінилась робота компанії після впровадження системи?

Компанія – живий організм і постійно змінюється під впливом різних силових полів. Моя задача – не грати соло, а діяти в унісон з іншими управлінськими системами. Тісно співпрацюємо з усіма вертикалями холдингу, і дійсно бачимо поступовий ціннісний зсув. Співробітники звикають, що у них не просто є право голосу, а керівництво навіть очікує від них додаткових творчих зусиль. Нові співробітники бачать, що впровадження змін у нашій компанії – це не позакласна робота окремої групи «раціоналізаторів», а гігієнічний фактор для кожного. Бачити проблеми та можливості, і пропонувати варіанти вирішення мають усі. Мене кожного разу приємно дивують пропозиції механізаторів, логістів, фахівців HR, енергетиків тощо. Це тисячі людей, які щодня шукають і пропонують рішення, вчаться на помилках, святкують успіхи, переосмислюють свою роль у бізнесі, змінюють компанію. Щодня.

Які подальші плани розвитку системи операційного вдосконалення?

Ми більше говорили з вами про Фабрику ідей, бо це зараз інструмент наймасовішого залучення співробітників. При цьому система операційного вдосконалення на піку свого розвитку має інтегрувати усі елементи виробничої системи: роботу з фіксацією виробничих проблем, аналітику повторювання проблем, забезпечення актуальних стандартів робочих операцій, постановку цілей, обмін кращими практиками між підприємствами тощо. Усі ці механізми вибудовуються поступово і ступінь їх впровадження в великій компанії визначається рейтингом підприємств по рівню операційної досконалості. Наразі ми працюємо над створенням довгострокової дорожньої карти росту операційної зрілості підприємств. У цьому немає нічого особливого: ми європейська компанія, яка формує бізнес результати шляхом задоволення клієнтів по усьому світу. Ми усвідомлюємо, як недосконалість операційного рівня впливає на результати бізнесу і на наших клієнтів. Тому прагнення досконалості – наш ключовий пріоритет.

Раціоналізаторство. Історичний огляд теми та успішний кейс української компанії

Коли мова заходить про раціоналізаторство, то у старшого покоління наших співвітчизників виникає асоціація з бюро раціоналізації, які працювали на промислових підприємствах за радянських часів. Зараз така практика не часто зустрічається в бізнесі, а молоде покоління взагалі часто не знає, що такі підходи існують. Іноді, при згадці про раціоналізаторство, на думку спадають історії про японську культуру кайдзен, тобто культуру безперервного вдосконалення процесів та підходів до роботи. Через такі вибіркові уявлення може скластися думка про те, що подібні практики були локальними експериментами декількох країн, і що вони не прижилися на сучасних успішних підприємствах зі світовим іменем. Варто зазначити, що раціоналізаторство не почалося в СРСР або Японії і не закінчилося там. Багато представників інженерного керівництва вибудовують систему менеджменту покращень на своїх підприємствах на базі власних уявлень, а відповідно і власних обмежень. Вивчення кращих вітчизняних та іноземних практик управління процесом вдосконалення на виробництві розширює кругозір керівників, що надає змогу отримати нашим підприємствам переваги, які наразі не використовуються в Украйні, хоч вони є потужним засобом росту продуктивності праці на підприємствах-лідерах різних галузей.

Перші історичні згадки про менеджмент раціоналізаторської діяльності вказують на те, що в Швеції у 1741 році працювала Королівська комісія, завданням якої був збір, оцінка та впровадження ідей бюргерів щодо поліпшення державного управління. Також у ті часи в палаці дожа Венеції була встановлена поштова скринька для ідей громадян і комісія по їхній оцінці. Активність і залучення простих працівників до вирішення важливих питань Петром Першим також оцінюється як старт менеджменту ідей в Європі. Але варто виділити ключову роль Німеччини у формуванні та розвитку раціоналізаторства. Саме тут на заводах відомого промисловця Альфреда Круппа з 1880 року система подачі раціоналізаторських пропозицій була офіційно впроваджена у систему управління підприємством. Ось перелік німецьких підприємств, на яких з кінця 19 століття офіційно підтверджено впровадження раціоналізаторства як елемента організації виробництва з внутрішніми правилами та інструкціями: Heinrich Lanz AG (1895), AEG Maschinenfabrik (1901), Borsig-Werke (1902), Zeiss (1904), Siemens (1910), Henkel KGaA (1926), Osram (1928), Deutsche Reichsbahn (1929), Flugzeugfabrik Ernst Heinkel (1930), Bosch GmbH (1932) та інші. Багато з зазначених компаній з тих пір стали світовими лідерами у різних галузях, у тому числі завдяки системі раціоналізаторства. Станом на 1988 рік за даними офіційної статистики у Східній Німеччині діяло більше 6000 підприємств, на яких успішно проводилася раціоналізаторська робота. А якщо говорити про економічний ефект, то за даними експертів, у НДР в абсолютному вираженні економічний ефект від раціоналізації і винахідництва в 1972 склав 3,2 мільярда марок, а це близько 50% всієї суми економії, одержаної за рахунок досягнень науки і техніки.

Якщо говорити про СРСР, то вплив винаходів і раціоналізаторських пропозицій в народному господарстві був настільки значним, лише за 1973 рік економія від винаходів склала близько 4 мільярдів карбованців. Згідно з даними, представленим у Великій радянській енциклопедії, на радянських підприємствах щорічно приймалося близько 2 мільйонів рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення виробництва. Радянський уряд надавав раціоналізаторству виробництва велике значення, про що свідчить постанова Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1973 «Про подальший розвиток винахідницької справи в країні, поліпшення використання в народному господарстві відкриттів, винаходів і раціоналізаторських пропозицій і підвищенні їх ролі в прискоренні науково технічного прогресу».

Однак розповсюдження систем управління раціоналізаторством поміж галузями було різним. Наприклад, за статистикою станом на 1989 рік в УРСР у раціоналізаторській роботі брало участь 10% працівників промислових підприємств і лише 1,2% працівників АПК. Експерти тих часів основною причиною низького залучення аграріїв до раціоналізаторської роботи називають недостатню інформованість керівників цієї галузі про принципи роботи систем управління подачею пропозицій та про її відповідні вигоди. Певно ця ж причина значною мірою впливає на те, що після розпаду Радянського союзу на багатьох українських підприємствах раціоналізаторська практика була забута, а на підприємствах, що були створені за часів незалежної України подібні системи навіть не впроваджувалися. Тож розглядаючи цю тему у даній статті, задля поширення інформації серед керівників підприємств, варто навести приклади успішного використання раціоналізаторських систем українських підприємств.

Розглянемо досвід крупних вітчизняних компаній на прикладі системи управління пропозиціями з покращення «Фабрика ідей», що впроваджена на підприємствах агропромислового холдингу Астарта. Фабрика ідей була впроваджена у 2019 році на окремих підприємствах, а вже з 2020 року була розповсюджена на всі підприємства холдингу, включно з Головною компанією.

Фабрика ідей – це постійно діюча регламентована офіційними документами система збору, розгляду та впровадження ініціатив щодо вдосконалення операційної діяльності Астарти. Ці ініціативи приймаються від будь-якого співробітника, і за подачу, і за впровадження передбачено матеріалу винагороду. У разі досягнення економічного ефекту – автор ідеї та члени команди впровадження отримують сукупну винагороду, що становить до 10% від суми фактично отриманого ефекту.

Ключові характеристики Фабрики ідей Астарти типові для компаній, що системно налагоджують роботу з вдосконалення. Принципи функціонування Фабрики документально визначені у відповідній Процедурі, що затверджена Генеральним директором холдингу. На кожному підприємстві компанії розпорядженням Операційного директора холдингу призначена відповідальна за ведення раціоналізаторської роботи особа – Координатор. Координатори керують функціонуванням Фабрики ідей на своєму підприємстві: приймають ідеї, спілкуються з авторами та командами впровадження, вносять всі дані по ідеях до електронної бази ідей, організують процес оцінки ідей експертами тощо. Координатори суміщають роботу по Фабриці ідей з виконанням основних обов’язків, їх робота винагороджується. Наразі у Астарті до роботи з ідеями залучено 26 Координаторів.

Всі ідеї заносяться у єдину електрону базу покращень Астарти. Станом на 15 листопада 2020 року з початку року в Астарті було подано 711 пропозицій з покращення, 62% з яких або впроваджені, або знаходяться на етапі впровадження. 12% від загальної кількості ідей – це ідеї з економічним ефектом. Ефект від прийнятих до впровадження ідей у річному обчисленні оцінюється у 14,5 млн грн.

Подані ідеї на кожному підприємстві розглядаються Комітетом з операційної ефективності щонайменше 1 раз на місяць. До складу Комітету входять представники вищого керівництва підприємства: директор, головний інженер, головний енергетик, головний агроном, фінансовий директор тощо. Комітет приймає рішення про доцільність впровадження нових ідей, визначає ефективність раніше впроваджених, затверджує винагороду за ідеї. У 2020 році загальна сума винагороди усіх співробітників, що брали участь у проектах Фабрики ідей, становить 507 тис грн. По восьми ідеях, що дали фактичний економічний ефект у 2020 році, автори ідей та команди впровадження отримали у якості винагороди відсоток від економічного ефекту.

Аналіз поданих на даний час ідей дозволяє виділити ключові показники, на покращення яких найчастіше направлені подані ідеї у розрізі напрямків бізнесу:

Напрямок бізнесу На які показники найчастіше направлені ідеї Приклади ідей
Агрофірми ·  Зниження витрати палива

·  Зменшення витрат на закупівлю ТМЦ та послуг

·  Зниження втрати зерна

Модернізація глибокорозпушувачів шляхом зміни кута атаки сошника з метою зниження витрат палива та покрашення якості обробітку ґрунту
Елеватори ·  Зменшення витрат на закупівлю ТМЦ

·  Підвищення безпеки виконання робіт

·  Підвищення швидкості та зручності виконання робіт

Зниження часу переміщення відібраних проб зерна при завантаженні у вагон шляхом монтажу канатної дороги на електроприводі для автоматичного подання проб  в лабораторію

 

Цукрові та соєпереробні заводи · Підвищення енергоефективності

· Зниження аварійності обладнання

· Зниження витрат на закупівлю ТМЦ

Зменшення енерговтрат шляхом використання гарячої води від продувки парових котлів на нагрівання технологічних потоків
Центральний офіс ·      Автоматизація процесів управління бізнесом

·      Зниження втрат ресурсів

·      Навчання персоналу

Впровадження процедури електронного погодження службових записок на узгодження операцій з основними засобами з метою прискорення відповідного процесу

Розглянемо приклади успішно впроваджених пропозицій по кожному з напрямків бізнесу Астарти.

Приклад пропозиції від агрофірм

Ідея: «Відновлення схеми роботи блокування заднього мосту трактора CASE 310»

Рис.1 Креслення до рацпропозиції (якість яка є, можемо запросити кращий скан)

Автор: Олександр Лащенков, завідуючий майстернею

Підприємство: Агрофірма «Добробут»

Існуюча проблема: Через заводський конструктивний недолік були часті випадки відмови в роботі блокування диференціалу заднього мосту тракторів CASE 310. Під час ремонту було виявлено виробіток в корпусі диференціалу в місцях контакту гальмівних пластин гідромуфти блокування заднього мосту. Ремонт вказаного вузла потребував заміни корпусу диференціалу (каталожний номер №84327397), орієнтовна вартість 30 тис. грн.

Вирішення проблеми: Запропоновано модернізувати схему роботи блокування заднього мосту, а саме взяти пластини гальмівні (каталожний номер №92915), у яких направляючі пази ширші від теперішніх і були виготовлені під направляючі пальці (каталожний номер №137023), які відсутні на тракторах CASE 310. В корпусі диференціалу і кришці корпусу були розфрезеровані пази під розмір пластини і розсвердлено отвори під пальці. Після зборки цього вузла і установки на трактори, блокування заднього мосту працює безвідмовно, завдяки руханню гальмівного диску по направляючим пальцям, а не по стінках корпусу.

Статус впровадження: пропозиція успішно впроваджена на всіх тракторах CASE 310 агрофірми

Фактичний економічний ефект: 77 тис. грн (з урахуванням витрат)

Приклад пропозиції від елеваторів

Ідея: «Покращення роботи шестиходового дистриб’ютора»

Рис.2 Зображення вузла дистриб’ютора, що було покращене відповідно до пропозиції автора

Підприємство: Яреськівський елеватор

Автор ідеї: Руслан Нікітченко, майстер зміни

Проблема: На елеваторах, де встановлені дистриб’ютори українського виробника, поки зерно направлене в один вихід, в інші потрапляє пил, який зависає в трубах, утворюючи пробки. Коли змінюють напрямок культури, зерно не може пройти в трубу, заповнює самопливні труби, дистриб’ютор, обладнання і призводить до аварійної зупинки всієї лінії. Робота елеватора зупиняється, працівники шукають місце забивання, розбирають ділянку труб, прочищають засмічені ділянки, тонни зерна, що назбиралися, просипаються і збираються вручну.

Запропоноване рішення: Ізолювати потік зерна і не допустити вільного перетікання потоків повітря шляхом встановлення перегородок між сторонами А і Б, залишивши в нижній частині вільний прохід площею більшу 720 см2, щоб зберегти пропускну здатність, змонтувати рухому перегородку, яка відкриватиметься при навантаженні зерна. У нижній частині направляючої труби прикріпити пилозахисні щітки, ворсом вниз. Дана модифікація заблокує пил і легкі фракції і вони будуть переміщатися тільки з зерном.

Статус впровадження: Успішно впроваджено, ефект від впровадження становить 45 тис. грн за рахунок відмови від встановлення аспіраційної системи. Ідея тиражується на інші елеватори.

Приклад пропозиції від соєпереробного заводу

 Ідея: «Зменшення кількості насосів оборотної води цеху екстракції»

Рис.3 Зображення насосної групи, роота якої була змінена відповідно до пропозиції

Підприємство: Глобинський соєпереробний завод

Автори: Яценко І.І. та Довбиш О.О. – оператори котельні, Величко В.І. – начальник котельні, Турівний О.В. – головний інженер

Для забезпечення надійної роботи теплообмінних апаратів на Глобинському заводі з переробки сої відповідно до проектної схеми використовують два насоси оборотного водопостачання. Група раціоналізаторів заводу вирішили перевірити чи завжди потрібно використовувати 2 насоси. Зробивши відповідні розрахунки та випробування, було встановлено, що у холодну пору року для належної роботи теплообмінних апаратів достатньо буде витрати такого об’єму оборотної води, що може подаватися лише одним насосом. Було внесено зміни у режимну карту роботи насосного обладнання для холодної пори року, а значить один з насосів тепер просто не вмикається. А відтак заощаджується електроенергія, а також знизилися витрати на ремонт насосів. Економічний ефект від впровадження даної пропозиції складає 425,5 тис. грн на рік.

Статус впровадження: успішно впроваджено в 2020 році

Приклад пропозиції від цукрового заводу

Ідея: «Демонтаж елеватора віджатого жому»

Рис.4 Зображення реконструйованого вузла після демонтажу елеватора жому

Підприємство: Яреськівський цукровий завод

Автори: І.Матвійшин, головний інженер, О.Мельченко, начальник цеху, Р.Костенко, майстер цеху, О.Василюк, майстер цеху.

У процесі виробництва цукру утворюється побічний продукт – жом. На Яреськівському цукровому заводі до 2020 року проектна схема транспортування жому включала 2 стрічкових конвеєри, між якими було встановлено елеватор жому. Через фізичну застарілість елеватор часто ламався під час сезону цукроваріння, та щороку потребував недешевого ремонту. Група раціоналізаторів заводу вирішили вдосконалити існуючу схему з метою виключити проблемний елеватор зі схеми транспортування жому. Щоб цього досягти автори впровадили модернізацію, що полягає у збільшенні довжини та зміні кута нахилу стрічкових конвеєрів. Схема успішно працює вже 2 місяці, а елеватор було демонтовано. Ефект від впровадження даної пропозиції становить близько 160 тис грн на рік за рахунок економії витрат на ремонт елеватора, а також заощадження електроенергії, яку він споживав.

Ідеї, що показали свою ефективність на одному підприємстві передаються до впровадження на інші підприємства холдингу для отримання ефекту масштабу – так звана система тиражування кращих практик. Наразі у компанії тиражується 3 ідеї – одна у кожному напрямку бізнесу.

Заключення

Фабрика ідей на даний час показала свою ефективність на підприємствах Астарти, бо за допомогою поданих ідей вдалося не лише вирішити давні проблеми та отримати економічний ефект, а й довести співробітникам, що у компанії існують значні резерви ефективності, і що кожен працівник здатен самостійно визначити проблемну область, запропонувати своє рішення, долучитися до впровадження цього рішення, вирішити нагальну для компанії проблему, отримати матеріальну винагороду та визнання колег. При цьому, звісно, є й проблеми та напрямки по розвитку Фабрики ідей: допомогти співробітникам підприємств з низьким рівнем подачі пропозицій розвинути здатність бачити проблеми та генерувати ідеї, як це вдається на підприємствах з високим рівнем залученості у раціоналізаторство, підвищити якість та глибину аналізу проблеми та пропонованих рішень.

В наш час робота з інноваціями – це лейтмотив стратегій розвитку більшості успішних компаній у світі. Здатність співробітників аналізувати обмеження та потенційні можливості процесів виробництва, а також генерувати інновації – це навичка, яка за результатами останнього економічного форуму у Давосі посідає перше місце у списку найбільш затребуваних навичок персоналу до 2025 року. Впевнено можна стверджувати, що системна робота з розвитку раціоналізаторського руху дозволяє нашим співробітникам на практиці відпрацювати вказані навички. Іноземні компанії отримують надзвичайні ринкові переваги, працюючи з раціоналізаторством, деякі компанії вже більше 100 років. Керівникам українських підприємств варто звернути увагу на відновлення системної раціоналізаторської роботи у своїх цехах та офісах, бо вивчивши зарубіжний та вітчизняний досвід можна стверджувати, що її вигоди очевидні.

Є.Ковнір

(Версія статті, що вийшла у журналі “Головний інженер” приводиться за посиланням: Рационализаторство)

Раціоналізаторство в АПК

Нещодавно на порталі AgroTimes вийшла моя стаття з сучасним поглядом на тему раціоналізаторства. У статті наведено приклади ідей співробітників Агропромхолдингу Астарта, що дозволили покращити виробничі процеси та отримати економічний ефект:

Фабрика ідей

Можно ли изучать Lean, не работая на бережливом предприятии?

Ответ написал: Herman Tang, доцент, Eastern Michigan University, Ypsilanti, MI.

Чтобы ответить на этот вопрос, давайте начнем с принципов бережливого производства, который имеет два фундаментальных принципа: сокращение потерь и постоянное улучшение.

Сокращение потерь направлено на повышение ценности клиентов в продукте или услуге с учетом их перспектив. Непрерывное улучшение – это мышление, что мы никогда не должны быть довольны существующим положением дел и должны найти способы улучшить практически все аспекты бизнеса. Следовательно, эти два основных элемента также считаются целями Lean и процессом достижения этих целей.

Основываясь на этом принципе, Lean можно применять в различных сферах разных типов предприятий и процессов, таких как обеспечение качества, сервис, повышение производительности, логистика и оптимизация затрат. Например, целью организации здравоохранения является предоставление более качественных услуг пациентам. Если деловая активность не добавляет ценности пациентам, необходимо изучить процесс, чтобы определить, почему организация выполняет эту деятельность. Если такая деятельность считается необходимой (то есть поддерживающей функцией), то о не говорят, как о деятельности, что не создает ценность», хотя она и необходимой. В противном случае деловая активность создающая не ценность может быть идентифицирована как чистая потеря и должна подлежать устранению. Существует несколько методик Lean, которые широко применялись в различных отраслях промышленности. Среди них система 5S, картирование потока создания ценности (VSM), системы “точно вовремя” и защита от ошибок. Для производственных предприятий конкретные подходы бережливого производства включают стратегию вытягивания, потока единичных изделий, выравнивание производства и время такта. Концепции этих производственных подходов также применимы в других сфер деятельности: в медицине, образовании, маркетинге, IT-разработке.

Вам не нужно работать на бережливом производственном предприятии, чтобы изучить, освоить и внедрить принципы Lean. Принципы Lean не сложны, но для их изучения и реализации требуется некоторая практика. Во-первых, решите, хотите ли вы выучить принцип Lean самостоятельно или в учебном классе. Затем попрактикуйтесь или внедрите принцип Lean в реальных ситуациях, которые могут быть в любой бизнес-среде. Например, узнав о картировании процессов, примените его к своей повседневной жизни, чтобы идентифицировать любую деятельность или событие без добавленной стоимости. Работа с опытным практикующим специалистом Lean и его наставничество могут помочь вам в обучении и повысить эффективность вашей реализации. Многие университеты и консалтинговые фирмы предоставляют учебные курсы Lean, а многие корпорации и профессиональные организации также имеют свои собственные учебные программы. Кроме того, много информации и статей о Lean  доступны онлайн. Вы можете искать статьи о Lean, используя ключевые слова, такие как «бережливое производство» плюс ваш конкретный предмет, например, «здравоохранение». Также есть различные книги, такие как:

Dennis, Pascal, Lean Production Simplified: A PlainLanguage Guide to the World’s Most Powerful Production, System, Routledge, 2016.

Liker, Jeffrey, The Toyota Way, McGraw-Hill Education, 2006.

Womack, James P., and Daniel T. Jones, Lean Thinking: Banish Waste and Create Wealth in Your Corporation, Free Press, 2003.

Бережливое производство в Украине: опыт ДТЭК

Опыт внедрения технологии бережливого производства на 40 предприятиях ДТЭК, среди которых шахты, обогатительные фабрики, ТЭС, дистрибуционные компании и сервисные подразделения, позволяет уверенно заявлять об эффективности этой системы. За три года внедрения экономический эффект превысил 1 млрд грн.

ОБЗОР ЛИН-ТЕХНОЛОГИИ
Хронический кризис в экономике последних лет приучил бизнес, что ждать лучших времен нельзя. Необходимо самостоятельно искать внутренние резервы повышения эффективности. Мировая практика борьбы за выживание на рынке выкристаллизовала целый ряд технологий раскрытия внутренних резервов предприятий. Среди них — шесть сигм, реинжиниринг бизнес-процессов, agile-технологии и пр. Но наибольшую популярность в мире приобрело именно бережливое производство или “лин” (от английского Lean manufacturing – “бережливое, щадящее, рациональное производство”). Эта технология родилась как спасительная мера в условиях тяжёлого кризиса в японской экономике послевоенных лет. Но оказалась настолько эффективной, что заложила основу так называемого “японского экономического чуда” и вывела японские компании на уровень мировых лидеров в ряде отраслей.

В настоящее время интерес к лин-подходу не только не ослабевает, но с каждой волной кризиса популярность его растет во всем мире, включая и Украину. Например, по данным журнала Sloan Management Review, за последнее десятилетие значительно увеличилось количество транснациональных компаний, внедривших собственные лин-программы. В их числе Siemens, Caterpillar, Philips, DuPont, Shlumberger, Electrolux, Nissan, Alcoa, General Electric, Honeywell, Boeing, Volvo, Whirlpool и многие другие. Одна из причин актуальности лин в наши дни кроется в известном лин-постулате “Используй креатив, а не капитал”. Это означает – мы всегда можем улучшить любой процесс путем непрерывного устранения всех видов потерь, максимально используя при этом творческий потенциал сотрудников. Ведь любое производство состоит из множества процессов, и рост общей эффективности предприятия достигается лишь непрерывным совершенствованием каждого отдельного цеха, участка, операции. А значит, улучшение всех процессов предприятия невозможно без непосредственного участия сотрудников, которые эти процессы обслуживают. Но без подготовки, даже при всем желании, сотрудник обычно не знает, с какой стороны подойти к улучшению. Потому ключевым направлением лин является создание условий, при которых сотрудник может изучать свой процесс, анализировать его, выявлять и самостоятельно устранять узкие места либо подавать руководству предложения по улучшению.

Если говорить о применимости лин-подхода на территории СНГ, то стоит упомянуть, что в Казахстане, Татарстане, РФ лин – это поддерживаемая на уровне государства программа повышения эффективности производства. В этих странах внедрение бережливого производства и культуры постоянных улучшений больше не является модным трендом, это, как говорят сами руководители предприятий, – “жизненная необходимость”. По данным исследования компании Ward Howell совместно с Talent Equity Institute, в настоящее время около 80% российских компаний активно занимаются совершенствованием процессов. Речь идет о предприятиях в таких секторах: как металлургия, химическая отрасль, машиностроение, энергетика, горнорудная отрасль.
К сожалению, в Украине взоры государственных управленцев не направлены на создание единого фронта повышения эффективности производства, и у бизнеса нет единого вектора. Потому многие компании в нашей стране самостоятельно внедряют бережливое производство. В их числе Метинвест, ДТЭК, Арселор Миталл, Гидросила, Интерпайп, УПЭК, Тетрапак, JTI, Jabil.

ОПЫТ ДТЭК
ДТЭК запустил собственную лин-программу под названием “Новатор” в 2013 году. Сейчас, спустя три года (прим. статья впервые опубликована в 2016 году – ЕК), “Новатором” охвачены более 40 предприятий ДТЭК, среди которых шахты, обогатительные фабрики, ТЭС, дистрибуционные компании и сервисные подразделения. Общий экономический эффект на начало 2016 года превысил 1 млрд грн, многократно окупая затраты. Это позволяет уверенно заявлять об эффективности лин как подхода к бережливости. При этом озвученные финансовые успехи были, скорее, следствием, а не целью. Дело в том, что существует 2 подхода к внедрению лин:
• западный, где основной акцент делается на скорейшем получении финансового эффекта за счет применения лин-инструментов;
• восточный подход, где основной акцент делается на важности культурных преобразований в компании, следствием которых станет экономический эффект.

В начале лин-пути у ДТЭК была дилемма в выборе курса, и решение было принято лишь после того, как в ходе интервью были собраны ожидания ключевых руководителей. Из исследования мы увидели такие ключевые ожидания:
1. Необходимость культурных преобразований в компании, т.к. именно в культуре производства кроются причины, сдерживающие рост компании.
2. Важность получения осязаемых результатов в виде успешно реализованных проектов с убедительными экономическими эффектами.
Определившись с ожиданиями руководства, приступили к выбору пилотных предприятий. Поскольку компания пребывает в жестких регуляторных ограничениях, при которых тариф часто не покрывает затрат на добычу угля и производство электроэнергии, то пилотными стали 2 предприятия: шахтоуправление и ТЭС.

Остановимся подробнее на примере теплоэлектростанции. На предприятии был проведен конкурсный отбор сотрудников для работы в проектных командах со 100%-ым отрывом от производства сроком на полгода. Все элементы системы лин внедряются руками этих людей, которых в ДТЭК называют “навигаторами”. Сформированные команды изучили различные инструменты анализа и оптимизации процессов, что по глубине приблизительно равно международному уровню Желтого пояса (общепринятая в мире градация специалистов в области оптимизации процессов по принципу восточных единоборств, где уровень мастерства определяется цветом пояса: от желтого до черного). Затем команды навигаторов начали диагностику процессов предприятия с использованием освоенных на тренинге инструментов.
Основными инструментами лин-методологии, которые показали свою эффективность на ТЭС/ТЭЦ, можно назвать следующие:

Анализ финансовой отчетности — команды из вороха финансовой отчетности строят компактную и наглядную диаграмму доходов и затрат с целью быстрой визуальной оценки наиболее значимых статей.

Древовидные диаграммы — наглядная диаграмма, которая позволяет представить в доступной форме ключевые компоненты любого процесса или проблемы с отражением математических зависимостей между ними (структура потребления газа, основные группы потребителей электроэнергии, структура потери пара, факторы увеличения содержания горючих в уносах, факторы простоя вагонов и пр.)

Карта потока создания ценности — классический инструмент, который рассматривает любой процесс, как последовательность этапов, которые либо прибавляют продукту ценность в глазах потребителя, либо нет. На больших ватманах команда составляет по определенным правилам карту процессов предприятия и наносит на эту карту критические параметры процесса (какие ресурсы потребляются на каждом этапе, какое количество брака или дефектов на каждом этапе, какие фактические параметры процесса, а какие установлены спецификацией и пр.). В результате команда получает четкую карту процессов, где видны и фактическая эффективность процесса, и то, сколько он потребляет ресурсов. На этом этапе рождается масса гипотез о существовании неэффективности, которые командам предстоит проверить на более поздних этапах.

Диаграмма Парето — классический инструмент менеджмента, который позволяет из всего набора возможных факторов выделить малую часть наиболее значимых.

Хронометражи позволяют собрать недостающие для анализа данные с целью определить временные характеристики процесса (время выполнения ремонтных работ, время простоя вагонов на различных этапах разгрузки угля и пр.)

Статистические инструменты — каждый процесс таит в себе массу полезных данных, которые возможно расшифровать лишь с помощью статистических инструментов, таких как гистограммы, контрольные карты, карты серий, регрессионный анализ и пр.

Диаграмма Исикава — позволяет структурировать основные факторы, которые формируют проблему, и определить ее корневые причины, на устранение которых должны быть направлены усилия команды.

Дерево решений и мозговой штурм — инструменты поиска решений определенной ранее корневой причины проблемы. Позволяют, не зацикливаясь на типовых решениях, генерировать широкий спектр альтернативных подходов, что позволяет находить оригинальные ответы на старые и привычные проблемы.

Матрица приоритизации — позволяет команде приоритизировать ранее определенные потенциальные решения по критериям сложности реализации данного решения и величины предполагаемого эффекта.

Далее команды выбирали одно из крупных направлений оптимизации ТЭС. С точки зрения основных бизнес-рычагов эффективность ТЭС имеет смысл диагностировать по трем направлениям:
1) повышение надежности работы оборудования;
2) полнота использования установленной мощности блоков;
3) снижение себестоимости отпуска электроэнергии.

Направление для улучшения в рамках первых диагностик выбирались с учетом ожиданий руководства, т.е. нужно было не только быстро доказать эффективность применения лин, но и подготовить персонал к будущим более глубоким преобразованиям. Мы понимали, что улучшение по первым двум направлениям требует либо существенных финансовых вложений, которые не были предусмотрены в бюджете, либо кардинальной смены существующих практик техобслуживания и ремонта оборудования. Последнее вызывает сопротивление персонала неожиданным переменам в привычном укладе их работы, смысла которых они еще не понимают. Поэтому мы вначале выбрали третье направление — путь снижения себестоимости, в основном, за счет экономии энергоресурсов. Иногда затраты на них могут составлять до 90% всех затрат ТЭС, потому даже небольшие улучшения способны дать существенный эффект, постепенно вовлекая персонал, не создавая социальных взрывов.

ОБЗОР РЕАЛИЗОВАННЫХ ПРОЕКТОВ
Все внедренные лин-проекты, которые принесли существенные выгоды, можно структурировать по принадлежности к разным принципам оптимизации. На начальном уровне таких принципов два: решения, основанные на изучении лучших внутренних практик, и решения, нацеленные на совершенствование процесса в принципе. Рассмотрим их подробнее.

Первая группа проектов
Лучшие показатели, которые уже есть на предприятии, и как подтянуть к ним все процессы?
На каждом предприятии есть процессы, которые по качеству, затратам, скорости выгодно выделяются на фоне аналогичных процессов на других предприятиях. Например, каждый токарь в смене выточит деталь за разное время с разным количеством брака. Одинаковые насосы, перекачивая равный объем, например, воды, всегда потребляют разное количество электроэнергии, и при этом ломаются с разной частотой. Поэтому, выявляя факторы, которые отличают наши однотипные процессы, мы находим неисчерпаемый источник улучшений. Данный подход очень эффективен, т.к. позволяет продемонстрировать персоналу на его же оборудовании, что улучшения возможны “здесь и сейчас”. Это ключевое преимущество, т.к. в самом начале внедрения основная проблема состоит в том, чтобы доказать обычному мастеру, инженеру или начальнику цеха, что в их хозяйстве действительно есть резервы.
Вот лишь некоторые конкретные проекты, которые при нулевом финансировании позволили дать существенный эффект.

Ранжирование водогрейных котлов в зависимости от удельного расхода топлива при разных нагрузках. Водогрейные котлы — крупный потребитель энергоресурсов. Поскольку экономичность котлов при равных условиях разная, то было бы правильно перераспределить нагрузки и время работы с учетом экономичности. Но данный подход ранее не применялся, т.к. бытовало мнение, что интенсивная эксплуатация более экономичного оборудования вызовет его преждевременный износ, что чревато дорогостоящими ремонтами. Анализ режима работы прошлых лет показал, что на самом деле оборудование вводится в работу в порядке снижения надежности и удобства персонала. Т.е., вероятнее всего, в любой момент времени в работе будет более новое и менее проблемное оборудование, даже если экономические показатели его низкие. При этом среднегодовые затраты на ремонт котлов гораздо ниже потерь топлива от неоптимального распределения нагрузки. А раз так, то было предложено провести комплексные испытания и разработать оптимальную схему ввода котлов в работу в зависимости от их фактических показателей экономичности. Годовой эффект от внедрения инициативы составил 2.2 млн грн за счет экономии газа и электроэнергии.

Снижение расхода газа на пуски энергоблоков ТЭС (далее — Э/Б) путем внедрения стандарта прекращения подачи газа после достижения определенной нагрузки. Во время анализа пусков энергоблоков из одинаковых тепловых состояний была обнаружена существенная разница в расходе газа, но при этом общий объем газа, израсходованный за один пуск, не превышал нормативного значения. Эксперты проанализировали диаграммы пусков Э/Б и обнаружили существенное отличие в стиле управления Э/Б различных машинистов. И действительно, если машинист справляется с нормативом, то лишь спортивный интерес может вынудить его работать еще экономичнее. А люди азартны по-разному. Поэтому были проанализированы параметры работы Э/Б в ходе наиболее экономичных пусков и разработана карта, по которой машинист с любым уровнем квалификации четко понимает какой расход газа оптимален на каждом этапе пуска блока. Годовой эффект от внедрения инициативы составил порядка 1.5 млн грн за счет экономии газа.

Ранжирование пусковых и конденсационных насосов в зависимости от их коэффициента полезного действия. Данная инициатива была обнаружена в ходе сравнения показателей экономичности и фактического времени работы насосов. В результате была пересмотрена логика их равномерного поочередного ввода в работу в течение месяца по схеме 10/10/10 дней для насосов А/Б/В соответственно, в пользу схемы 5/10/15 дней, где дольше всех работают наиболее экономичные насосы. Эффект от инициативы составил порядка 1.5 млн грн за счет экономии электроэнергии.

Минус данного подхода в том, что он позволяет приблизить все критичные параметры процесса к лучшему из достигнутых, не принимая в расчет то, что все лучшие достигнутые показатели могут быть далеки от истинных возможностей процесса. Однако этот успех легко признаваем финансистами, он вдохновляет команду, а также эту логику просто объяснить персоналу.

Вторая группа проектов
Всегда найдется то, что можно улучшить: ищем узкие места и новые возможности во всех процессах.
В начале лин-пути команде неизвестны истинные резервы процессов. Если есть норматив, то он является, скорее, ориентиром для анализа, чем показателем лучшей практики. Решения таких задач зачастую требуют серьезной аналитики и творческого подхода.

Изменение режима работы топливно-транспортного цеха ТЭС. Существующее потребление электроэнергии мазутными насосами соответствует сезонному нормативу и обычно на ТЭС не предпринимается никаких усилий по улучшению. Однако, когда команда составила карту потока создания ценности цеха (инструмент описан в первой части статьи) и рассмотрела каждый этап процесса с точки зрения ценности для потребителя, оказалось, что в ряде режимов может не использоваться один из насосов рециркуляции, но по нормальной схеме включения оборудования он всегда был в работе. Проработаны риски, и в результате была изменена режимная карта мазутонасосной станции. В итоге насос не включается порядка 100 дней в году, что дало экономию 1 млн грн.

Снижение затрат электроэнергии на работу шаровой барабанной мельницы (далее – ШБМ). ШБМ – устройство, предназначенное для измельчения угля, конструктивно представляет собой массивный металлический цилиндр (барабан), расположенный горизонтально. Внутренняя полость ШБМ примерно на 1/3 заполнена металлическими шарами. В процессе вращения уголь этими шарами разбивается в пыль и далее подается на сжигание в топку. В процессе размола угля шары истираются, их диаметр уменьшается, снижая производительность мельницы. И теперь для получения необходимой тонины помола угольной пыли необходимо вращать тяжелый барабан дольше, что приводит к большим затратам электроэнергии. Сортировка шаров с выгрузкой их из мельницы — процесс трудоемкий, а значит не может производиться часто. Как итог, неизбежны избыточные затраты электроэнергии.

Команда по улучшению модернизировала мельницу специальной решеткой, которая позволяет сортировать шары без выгрузки из барабана. Эффект от внедрения инициативы составил порядка 3 млн грн в год. Проект легко тиражируется на другие энергоблоки и ТЭС.

Оптимизация затрат на транспортировку угля по территории ТЭС. Треть затрат топливно-транспортного цеха — затраты на внутреннюю транспортировку угля. Есть три варианта движения угля на ТЭС: через 2 угольных склада по системе конвейеров, с применением бульдозеров и кранов-перегружателей, и подача напрямую, минуя склады. Анализ показал, что подача угля напрямую в 15 раз дешевле подачи через склады или за счет разгрузки с применением кранов и бульдозеров.

Команда проанализировала вариации ключевых параметров качества топлива со склада и напрямую с вагоноопрокидывающего устройства и обнаружила, что уголь от ряда поставщиков может подаваться напрямую. 40%-ное увеличение доли подачи угля напрямую позволило сэкономить порядка 2 млн грн в год.

Дальнейшие направления развития непрерывного совершенствования в ДТЭК
Опыт реализации лин-проектов на 40 предприятиях группы ДТЭК показал, что многие проблемы вызваны простым отклонением от нормы. Например, медленное и некачественное выполнение ремонта оборудования может повлечь многомилионные потери. А причина часто кроется в банальном отсутствии порядка на рабочем месте или в документации. Поэтому мы массово на всех предприятиях внедряем систему 5С. Эту систему придумали в Японии после 2-й Мировой войны и её суть сводится к продуманной реорганизации производственного пространства с непосредственным участием рабочих. Цель 5С — повышение скорости и качества работ, а также безопасности производства.

Бывает, что проблема недостаточно крупная, чтобы привлечь внимание руководства, но достаточно назойливая, чтобы ежедневно досаждать работникам. Но поскольку персонал уверен, что “инициатива наказуема”, то годами не предпринимает попыток улучшить свое положение. Именно поэтому мы внедрили в ДТЭК Систему управления идеями, т.е. рацпредложениями, в которой поощряется генерация решений производственных проблем. И за 6 лет работы системы количество поданных идей уже превысило 100 тысяч, а экономический эффект исчисляется сотнями миллионов гривен.

Хронические поломки зачастую вызваны не отсутствием финансирования, а отсутствием надлежащего анализа проблемы на уровне ее возникновения, т.е. в цехе. Потому мы массово обучаем всех сотрудников — от уровня рабочего до директора предприятия — инструментам анализа, которые были перечислены в первой части статьи. Обучение приемам анализа и оптимизации стало на наших предприятиях нормой.

Подмечено, что часто сотрудник в офисе или в цехе может выполнять действия, которые в итоге приведут к потерям (оборудование не доработает до планового ремонта, вовремя не привезут запчасти, не подключат потребителя к электросети в кратчайший срок и т.д.). Но сотрудник может этого так никогда и не узнать. Потому мы внедряем системы ключевых показателей эффективности (КПЭ) с визуализацией. КПЭ каждого сотрудника максимально приближено к рабочему месту, чтобы он мог своевременно сделать выводы об эффективности своей работы и корректировать свои действия.

Современные вызовы научили нас, что нельзя старыми методами достичь новых результатов. А потому мы выбрали путь трансформации производственной культуры в сторону создания гибкой инновационной среды. Говорят, что путь непрерывного совершенствования начинается с простого признания своей неэффективности. Мы этот шаг уже прошли и увидели безграничные возможности для роста. Нам хотелось бы, чтобы идеи непрерывного совершенствования нашли более широкое распространение у нас в стране, просто потому, что они работают и реально повышают эффективность с минимальными затратами.

“Энергобизнес” №32 (972) от 09.08.2016
“Энергобизнес” №12 (1003) от 28.03.2017

Когда в поликлинику зайдет лин?

Все больше вижу применение принципов Лин Шесть Сигм в сфере здравоохранения. Гугл на запрос «lean six sigma in healthcare» выдает 6,9 млн статей, при том, что на запрос «lean six sigma in manufacturing» – 2,2 млн. Понятно, что основная масса кейсов применения лин в здравоохранении родом не из СНГ. За рубежом лин везде, в том числе в медучреждениях. В мой френдлист в LinkedIn все чаще попадают ЛШС эксперты из healthcare. Издано много книг по данному вопросу, например, недавно прочитал отличный труд The Executive Guide to Healthcare Kaizen. Всемирно известный эксперт Томас Пайздек (автор наиболее глубокого, на мой взгляд, учебника по ЛШС Six Sigma Handbook) несколько месяцев назад издал новую книгу The Lean Healthcare Handbook (прочесть еще не удалось). Возможность и необходимость улучшений во всех отраслях в Украине, кажется, очевидна всем, равно как и отсутствие системных государственных программ, что направлены на решение этого вопроса. Риторика “повышения качества и производительности труда во всех сферах народного хозяйства” в той же РФ выведена на высокий уровень государственной поддержки. Можно легко погуглить, чтобы понять масштаб данного вопроса. У нас (в Украине) системным повышением эффективности и качества обслуживания клиентов занимаются в основном крупные местные компании и предприятия с иностранными инвестициями, т.к. для инвесторов и менеджеров с западной ментальностью лин – это норма жизни.

Проявления неэффективности в здравоохранении те же, что и в любом сервисном направлении, они всем известны:

• Проблемы очередей и записей на прием
• Потери времени на ожидание (приема, анализов и пр.)
• Неудобная логистика движения пациентов
• Ошибки в назначениях, не четко указанные рекомендации
• Ошибочно выданные лекарства в аптеках (не та дозировка)
• Невозможность в государственных клиниках получить дистанционную консультацию после визита к врачу
• Жизненно важные вакцины своевременно не закуплены при том, что бюджет на это выделен

Чтобы улучшения свершились не нужно ничего выдумывать: все работающие методы давно и основательно проработаны в методологии ЛШС. Нужно просто знать об этих инструментах и не бояться пробовать. Та же Всемирная организация здравоохранения рекомендует инструменты ЛШС в качестве основы для улучшения процессов ухода за пациентами:

• Все классические инструменты поиска корневых причин (часто в отчетах по анализу проблем, например, распространения разных инфекций, фигурирует диаграмма Исикавы)
• Все виды контрольных карт Шухарта (например для отслеживания среднего времени занятости койко-мест)
• Диаграмма Парето (например, по количеству причин, что привели к послеоперационным осложнениям)
• Картирование процессов (например, картируют весь процесс от прихода пациента в клинику до выписки)
• Удивительно видеть применение FMEA, т.к. обычно этот инструмент применяют в промышленности (например, при помощи FMEA оценивают риски, которые могут нести предлагаемые улучшения).

Полагаю, что обучение работников государственных медучреждений принципам лин может благоприятно отразиться на качестве медицинского обслуживания в нашей стране за счет инициативы самих же медиков.

Рикунок взят из материалов www.who.int

TPM – ПУТЬ К НАДЕЖНОЙ РАБОТЕ ОБОРУДОВАНИЯ

Результат работы производственных предприятий главным образом зависит от состояния основного оборудования. Однако поломки не всегда были проблемой. В 19 веке предприятия не знали, что такое «техническое обслуживание», т.к. рынок был ненасыщен товарами, клиенты были нетребовательны, а в случае поломки дата поставки продукции просто смещалась на более поздний срок. Производитель же спокойно приступал к ремонту или замене деталей. Всё обслуживание сводилось к доливанию масла. Сейчас такой подход называется реактивным, т.е. реакция человека предполагается только в случае поломки.
В начале 20 века ситуация постепенно изменилась: появилась конкуренция, рынки стали насыщаться, клиент стал более требовательным. Однако никаких существенных новшеств в отношении повышения надежности оборудования не было изобретено. Примечателен опыт заводов Генри Форда, где была разработана система, при которой поломки оборудования компенсировались путем привлечения большого количества людей. Такой подход называют «эффективностью многих рук».
Ситуацию изменила вторая мировая война. Резко возросла нагрузка на оборудование – государство размещало большие заказы на производство оружия. При этом уже не было возможности, компенсировать аварийность путем привлечения дополнительной рабочей силы. Именно в это время появилась идея предупредительного обслуживания на периодической основе.
В послевоенный период японские и американские эксперты, не желая мириться с существующим уровнем аварийности, выработали систему всеобщего производственного обслуживания (ТРМ от английского Total Productive Maintenance), которая включает лучшие известные практики ухода за оборудованием. «Всеобщее» значит, вовлечение в обеспечение надежности всего персонала предприятия, а не только ремонтного и оперативного. Ключевая цель ТРМ – ноль поломок. В настоящий момент ТРМ является одним из наиболее эффективных подходов как в зарубежных странах, так и в СНГ. При помощи этой методологии многие компании снизили аварийность в сотни раз. ТРМ применяется в металлургии и энергетике, производстве продуктов питания и химический промышленности, машиностроении и транспортных компаниях. Типичный результат – снижение количество поломок с 1000 до 20.
Если коротко, то ТРМ – это медицина для оборудования. По опыту мы знаем, что многие люди здоровы от природы, но нещадно «эксплуатируя» свой организм, они в итоге могут иметь не лучшее самочувствие. Есть и другие, что с рождения не могут похвастаться крепким здоровьем, но с помощью разумной «эксплуатации» и своевременного «техобслуживания» организма им удается достичь высокого качества жизни на протяжении долгих лет.

ТРМ состоит из следующих направлений деятельности:
Автономное обслуживание – подход в рамках которого на предприятии признается, что именно оперативный персонал (а не ремонтный) является хозяином оборудования. А потому оперативному персоналу передаются новые функции: осмотр, смазка, подтяжка болтов, контроль основных параметров, чистка, настройка оборудования, замена мелких деталей, которые традиционно выполняет ремонтный персонал. Освобожденный от рутинных забот ремонтный персонал может осуществлять более глубокое восстановление оборудования, которое сломалось, достигая лучших эксплуатационных характеристик.
Направленные улучшения – целенаправленные усилия персонала по устранению факторов интенсивного износа. Оборудование никогда не ремонтируется и не эксплуатируется в условиях естественного (идеального) износа, всегда есть местные особенности. Пыльное помещение, нагрев и вибрация от стоящего рядом оборудования, дефекты монтажа, перегруз по режиму работы, попадание влаги, возможные ошибки персонала в процессе ремонта – это все факторы интенсивного износа, на которые часто не обращают внимания до тех пор, пока не произойдет поломка. В системе ТРМ у персонала есть задача искать, выявлять и устранять такие, на первый взгляд незначительные, факторы, которые в последствии приведут к поломке. В рамках данной работы активно задействуются команды непрерывного совершенствования (КНС), которые тщательно анализируют состояние оборудования и разрабатывают лучшие решения по устранению факторов интенсивного износа.
Плановое обслуживание – направление работы в системе ТРМ, в рамках которого на предприятии анализируется статистика отказов по различным типам оборудования и принимается решение о том, какая стратегия техобслуживания для данной группы оборудования будет наилучшей: обслуживание по состоянию, обслуживание по наработке определенного количества часов, либо работа на отказ. Здесь основной упор делается на организацию системы обслуживания по состоянию оборудования, т.к. это лучший способ обнаружить зарождающуюся поломку.
Обучение. Одна из основных проблем при внедрении ТРМ заключается в том, что персонал не готов к таким масштабным изменениям в стиле работы. Но главное – персоналу не хватает квалификации. Оперативному персоналу не хватает знания устройства оборудования и причин поломок, не хватает понимания того, как действия в процессе эксплуатации влияют на последующую аварийность. Ремонтный персонал часто не умеет находить корневые причины ухудшения работы оборудования и устранять их, не умеет прогнозировать возможные варианты отказов, не владеет лучшими доступными методами ремонта, не обучен методам анализа ключевых параметров оборудования и статистики поломок.

Методы ТРМ – это «мягкие» методы, которые нацелены не на внешние факторы (замена оборудования, масштабная автоматизация и прочее), а на решение внутренних системных проблем, а потому эта система затрагивает работу каждого. Это система с высоким уровнем вовлечения персонала, который должен отказаться от неэффективных практик прошлого и постоянно учиться новому. ТРМ невозможно внедрять в атмосфере наказания и сокрытия проблем. Потому в рамках внедрения требуется всецелая приверженность руководства, которая начинается с создания атмосферы доверия, поощрения инициативы, поддержания стремления к глубокому пониманию оборудования, культа обучения, философии «все всегда можно сделать лучше» и веры в то, что наши люди способны непрерывно развиваться, достигать новых результатов и по праву гордиться ими.

Формат А3: как его сделать лучше?

Руководителями становятся люди, которые успешно умеют решать различные вопросы. Такого руководителя зачастую раздражает неспособность подчиненных выдавать решения так же эффективно, как он сам. На развитие у персонала аналогичной способности у руководителя нет времени и навыка коучинга. А значит он по-прежнему сам решает проблемы, перегружает себя «операционкой», блокируя у сотрудников развитие подобных навыков. Японская идеология кайдзен, позволяет решить данную проблему. Кайдзен одним предложением – это совокупность методов управления производством путем развития у персонала навыков самостоятельного поиска и внедрения улучшений. Когда на предприятии работает кайдзен и руководитель делегирует персоналу решение проблем, то нужен некий инструмент систематизации мышления персонала в процессе решения производственных и хозяйственных вопросов. Таким инструментом является формат отчета об улучшении в «формате А3».

Формат А3 – это формат отчета об улучшении, который придумали на Тойоте для того, чтобы команда кратко описала суть проблемы и предложений по улучшению, а также отразила логику анализа, которая привела команду к предлагаемым выводам. Отчет представляет собой лист бумаги формата А3 (размером 297×420 мм), разграфленный специальным образом на 7 полей, чтобы отразить все этапы решения проблемы персоналом.
Что дает формат А3?
• Передает цепь рассуждений, которым легко следовать, чтобы понять суть проблемы и ход мыслей команды
• Предоставляет команде методический пошаговый инструмент решения проблем
• Для рук-ля это формат наставничества подчиненных как быть решателями проблем, а не вещателем мнений
• Создает единый язык и метод коммуникаций в организации
• Улучшает мыслительные способности персонала, дает им схему решения проблем
Использование А3 при умелом наставничестве легко осваивается, однако на практике видим, что логика А3 дается непросто если сотрудник не может отличить факт от мнения, не знает о том, что такое постановка задачи по SMART, не владеет простыми инструментами анализа (5 Почему, диаграмма Исикава, блок-схема процесса) и пр.
Ниже кратко перечислю часто встречаемые ошибки при заполнении формата А3:
1. Поле №1 и №2. Проблему нужно брать такую, которую команда может решить. Снижайте охват проблемы. Проблема: «Аварийность оборудования из-за отсутствия финансирования» уводит мысли команды в область бюджетирования, а это зачастую не ее уровень. И решение будет не из лучших, т.к. одна из заповедей кайдзен «решай не рублем, а умом». А вот если сузить проблему, то тогда вероятность успеха выше, например: «Частый простой насоса №1 в связи с тем, что с некоторых пор урезано финансирование, и теперь мы не можем как раньше менять сломавшийся «шпиндель» одни раз в месяц». Здесь команда скорее всего пойдет по пути решения проблемы высокой аварийности конкретной единицы оборудования, что будет под силу техническим специалистам.
2. В постановке задачи для команды (поле №3) решение проблемы не должно озвучиваться в принципе. Не стоит писать цель «отремонтировать шпиндель чтобы заработал шпундель», т.к. задача превращается таким образом в обычную работу, с которой нет проблем, нужно просто взять и сделать, и за выполнение этой работы есть ответственный, а значит не нужно собирать команду.
3. При заполнении поля №4 важно показать логику выделения ключевых факторов и найти корневую причину, не отягощая читателя второстепенными деталями. Это нужно для того, чтобы на этапе разработки решений было понятно, какую корневую причину должно устранять предлагаемое решение. На практике команды не дорабатывают корневую причину, оставляют анализ на уровне выделения нескольких очевидных факторов, и уже на следующем этапе предлагают решения, которые хоть в некоторой мере и направлены на решение проблемы в общем виде, но почему именно эти решения проблемы предложены – понять не удается именно потому, что корневая причина проблемы в поле №4 так и не была найдена.
4. В поле №5 предлагаются слишком много решений без предварительной приоритизации, например, 20 решений того, как улучшить освещение цеха. Так команда по сути говорит, что все предложенные решения должны внедряться в комплексе, как единая программа взаимосвязанных действий, либо приложенные решения друг с другом не связаны, но эффект по каждого из них одинаковый, и приоритеты выделить нельзя. А так никогда не бывает. Значит на данном этапе нужно качественно провести приоритизацию, т.е. оценить затраты на внедрение, эффект от внедрения и выбрать лучшие предложения. Рекомендуется всегда проводить предварительное тестирование предложений, чтобы решение об эффективности предложения принималось на основании фактов.
5. Бывает, что команда оформляет А3 при помощи компьютера непосредственно в процессе разработки кайдзен проекта. Японские методологи советуют заполнять А3 от руки карандашом, т.к. это позволяет легко вносить изменения в тексте, делать небольшие зарисовки, схемы. А вот уже готовый формат, например, для конкурса, можно оформить и в электронном виде.
Что не может быть ошибкой, так это постоянная тренировка в заполнении формата А3 в процесс решения реальных проблем.

Powered by WordPress & Theme by Anders Norén