Six Sigma

Думки про вдосконалення бізнесу

Six Sigma

Категорія: Лин 6 Сигм

Клієнт не живе в середньому

У книзі Джорджа Екеса про Six Sigma є сцена, яка на перший погляд здається буденною: фастфуд, черга, середній час очікування цього тижня — 12 хвилин. У вівторок ти стояв 2 хвилини, у четвер — 24. І цитата його колеги Дейва Шуленберга, через яку легко проскочити, не помітивши, що вона перевертає весь спосіб дивитися на управління:

Customers feel variation, not averages.

Клієнт відчуває варіацію, не середнє.

Зупинюсь тут, бо за цією простою фразою — розрив онтологій. Клієнт живе у світі одиничних подій: цей вівторок, цей четвер, цей конкретний обід, через який треба встигнути повернутись у офіс. Менеджмент дивиться на агрегати: середній час обслуговування, середній чек, середня задоволеність за квартал. І ці два світи не зводяться один до одного. Середнє не є “грубим наближенням” клієнтського досвіду — це інший об’єкт. У світі клієнта 12-хвилинної черги не існує. Її не було ні у вівторок, ні у четвер.

Тобто управління керує об’єктом, якого у світі клієнта просто немає.

Звідси кілька наслідків, які варто промацати.

Зворотний зв’язок викривлений за конструкцією. Сигнал від клієнта народжується у просторі одиничних подій, а зчитується у просторі середніх. Поки 24-хвилинний четвер розчиняється в середньому, інформація про подію, яка реально вбила лояльність, уже стерта.

Хвости формують репутацію. Болючий епізод запам’ятовується непропорційно сильніше, ніж приємний — це базова асиметрія сприйняття. А саме хвости найкраще ховаються в середніх. Тобто управління середніми — це системне підсилення сліпих плям саме там, де відбувається втрата клієнта.

Передбачуваність — прихований товар, який ніхто не продає свідомо. Клієнт платить не лише за обід, а й за можливість планувати свій день. Цього товару немає в P&L, його не вимірює NPS, але саме він визначає, чи людина повернеться. Brown bagging — взяти з дому — це не альтернатива обіду. Це альтернатива ризику.

Середнє — це психологічний захист менеджера, а не інструмент. Варіація — це визнання того, що реальність не піддається повному контролю. Середнє повертає відчуття контролю там, де його структурно немає. Тому опір переходу від “поліпшити середнє” до “звузити розкид” — не методологічний, а екзистенційний.

Тут теза Шуленберга змикається з Демінгом. Демінг казав: 94% проблем — у системі, а не в людях. Шуленберг каже: клієнт живе у варіації, а не в середньому. Перший показує, де живе проблема. Другий — де живе клієнт. А управління традиційно сидить у третьому місці: у середніх показниках людської продуктивності.

Структурно дивиться не туди, де проблема, і не туди, де клієнт.

І тоді SPC, контрольні карти, робота з варіацією — це не “ще один інструмент серед інших”. Це зміна того, що взагалі вважається об’єктом управління. Купуєш не методику, а іншу онтологію.

Тому ця теза так важко продається керівництву. Не тому, що складна. Тому, що для неї спершу треба погодитись: ти все життя дивився не туди.

Чернетка для інтерв’ю Форбс

(Підготовлено для інтерв’ю з Форбс в лютому 2025, але видано у скороченій редакції. Тут приводжу повну версію)

Розкажіть про феномен систем операційного вдосконалення. Як виникла ідея впровадження такої систем в Астарті? Коли ви її запровадили? На чий досвід спирались?

Ідея впровадження систем операційного вдосконалення не нова. Приблизно 100 років тому почало формуватися усвідомлення того, що формула «бізнес = людські ресурси + засоби виробництва» не здатна давати максимум цінності, бо потребує третього елементу – ефективної управлінської системи. Якщо управлінська система побудована довкола ідеї безперервного вдосконалення, то тоді цей елемент відіграє у формулі роль каталізатора з необмеженим потенціалом. Впровадження системи операційного вдосконалення – є засобом підсилення управлінської системи як каталізатора інновацій та культурної трансформації. Цінності Астарти містять принципи відкритості до змін, ощадливого ставлення до ресурсів, цінність підприємництва та прагнення до особистої ефективності.  Система операційного вдосконалення Астарти (скорочено – СОВА) надає практичні механізми, через які наші співробітники можуть реалізувати у своїй роботі ці цінності.

СОВА бере свій початок в 2018 році, коли було прийнято стратегічне рішення про створення системи. Ми досліджували моделі виробничих систем World Class Manufacturing, Toyota Production System, модель інституту Shingo, концепції Lean Six Sigma та TQM. Також вивчали досвід лідерів ринку агропромислової та суміжних галузей: Coca Cola, McDonalds, JTI, TetraPack, Metinvest, Київстар, DTEK, Jabil. Можу з впевненістю сказати, що зараз усі крупні гравці на ринку України або розвивають такі системи, або планують це робити. Інтерес до операційного вдосконалення тим більший, чим більші виклики стоять перед бізнесом.

Що собою уявляє система операційного вдосконалення практично? Як співробітники можуть долучитися до системи? Скільки співробітників доєдналося до системи?

В системі операційного вдосконалення є кілька ключових блоків, що дозволяють навчати співробітників методам покращення, залучати  їх до групових проєктів та до подачі окремих пропозицій з покращення, передбачено механізми матеріальної та нематеріальної мотивації. Понад 1000 співробітників щороку долучаються до системи саме через механізм подачі пропозицій з покращення та через проєкти. Ми називаємо цей формат Фабрика ідей. Кількість залучених співробітників щороку зростає просто тому, бо зміни реально відбуваються, а тому працює принцип «друг приводить друга».

Який механізм подачі пропозицій до Фабрики ідей? Які напрямки вдосконалення найбільш популярні у співробітників? Як проходить процес оцінки та затвердження до впровадження?

Зараз процес подачі та керування статусом впровадження автоматизовано через корпоративний чатбот. І доярка на фермі, і інженер на заводі, і співробітник головного офісу може запропонувати будь-яку новацію, відразу прикласти фото. Система автоматично фіксує усі пропозиції. На кожному підприємстві виділена окрема роль – координатор. Ця особа організовує розгляд усіх пропозиції на комітеті з операційної ефективності підприємства та супроводжує впровадження. За наявності економічного ефекту координатор підключає економічну службу підприємства до розрахунків. За 2020-2024 рік сума підтвердженого економічного ефекту від ініціатив становить понад 50 млн грн. Економічний ефект не ціль, а побічний продукт. Ми його рахуємо як показник здорової системи, але штучно не форсуємо. Близько 10% усіх пропозицій мають економічний ефект. Решта 90% пропозицій не мають прямого економічного ефекту, але націлені на прискорення процесів, зниження витрат ресурсів, підвищення якості продукції та безпеки робочих місць.

Яка передбачена мотивація для співробітників?

За економічний ефект команді передбачена винагорода до 10% від річного ефекту. Усі пропозиції без економічного ефекту беруть участь у щоквартальному загальнокорпоративному рейтингу. У залежності від інтенсивності участі кожного співробітника у покращеннях визначається винагорода. Окрім цього ми щороку проводимо конкурс ідей до Всеукраїнського дня винахідника та раціоналізатора. Переможні отримують подарунки. Також участь у вдосконаленні бізнесу враховується під час щорічної оцінки діяльності, оскільки однією з корпоративних компетенцій є постійне вдосконалення. Кадрові рішення також приймаються з огляду на інноваційний доробок співробітника.

Яка ваша мета щодо активності співробітників? Як ви її досягаєте?

За весь час роботи Фабрики ідей подано 6815 пропозицій, 4906 з них впроваджено – 72%. Це гарний показник. Щодо інтенсивності подачі пропозицій, то на різних рівнях зрілості такої системи різні очікування. Перший щабель – це досягти активності 3 пропозиції на 100 співробітників на місяць. Це рівень здорової системи, який показує, що на підприємстві немає перешкод для раціоналізаторства, простіше кажучи – менеджмент не втручається у подачу пропозицій. У нас більшість підприємств значно перевищують цей показник, тому кількість для нас вже не пріоритет. Наступний щабель – це перехід кількості в якість, що вимагає додаткового навчання персоналу здатності виявляти втрати в процесах та генерувати більш глибокі інноваційні рішення.

 Наведіть приклади 3х кейсів, коли ідеї співробітників допомогли заощадити чи покращити ефективність. Розкажіть про кожен з них детальніше: чим саме він допоміг компанії?

Ефекти пропозицій дуже різнопланові, від звичних ініціатив по покращенню обладнання, до покращення процесів електронного документообігу. Ось кілька прикладів з різних напрямків бізнесу:

Повномасштабна підтримка ініціатив сталого розвитку в холдингу вимагає збільшення обсягів компостування гною. При цьому на ринку є обмежена пропозиція техніки для виконання аерації. Наші співробітники запропонували вивчити досвід експлуатації різних аераторів, розробили і виготовили власну конструкцію аератора, яка успішно справилася з задачами по компостуванню. Цей та інші подібні кейси дозволили нам усвідомити свої сили в галузі машинобудування та започаткувати новий стратегічний напрямок – інжиніринговий центр, де буде проходити розробка та виготовлення техніки для потреб холдингу.

В елеваторному бізнесі також багато технічних удосконалень. Співробітник елеватора розробив рішення по вдосконаленню проблемного місця сепаратора, що суттєво докучав у сезон приймання зерна. Запропоноване рішення здивувало фахівців своєю простотою та ефективністю. Ми поділилися своєю новацією з виробником цього обладнання.

В ході роботи з підвищення якості продукції на цукровому заводі виникла ідея автоматичного відстеження чистоти цукру, що на великій швидкості рухається по конвеєру. Було запропоновано встановити камеру і розробити нейронну мережу, яка буде навчена автоматично відстежувати, класифікувати та підраховувати різні види відхилень від однорідності цукру, та інформувати відповідальних працівників. Кількість випадків рекламацій суттєво зменшилася. З наступного року такі системи ми запроваджуємо на усіх цукрових заводах.

Кожна пропозиція – це як стартап, де ми проходимо усі стадії від усвідомлення бізнес потреби до масштабування.

За вашими даними, програма доступна для працівників усіх рівнів. Чи є розуміння наскільки часто ідеї рядових співробітників виявились корисним для компанії? Чи маєте ви статистику запропонованих ідей від рядових співробітників, міддл та топ рівня?

Користь системи подачі пропозицій не обмежується цінністю від впроваджуваних змін. Інші ефекти інколи навіть важливіші, особливо в довгостроковій перспективі. Наприклад, навчальний ефект. На певному етапі співробітник вичерпує інтуїтивну здатність бачити можливість інновацій. Спостерігаючи за успіхами колег, він може відкрити для себе нові грані покращення в областях, про які раніше не думав, у спосіб, який був йому неочевидний. Формується більш складне мислення.

Є також культурний аспект, коли переосмислюються ролі і моделі поведінки. Співробітник розробляє нову пропозицію, впроваджує і бачить, як вирішуються певні виробничі проблеми. Він бачить у цьому свою роль. Тепер він не тільки тракторист чи ветеринар, він чи вона тепер раціоналізатор. Людина пишається цим, про його досягнення знають керівники, колеги, навіть родичі. Це мотивує його розвиватися у напрямку інновації, шукає нові можливості себе випробувати.

Інший аспект – це ріст адаптивності компанії як наслідок прискорення інформаційного обміну. Для того, щоб виробнича система працювала як живий організм, інформація має вільно поступати в усіх напрямках. Така задача – суттєвий виклик для кожного бізнесу. Завдяки системі подачі пропозицій час від подачі пропозиції трактористом в полі до розгляду експертом головного офісу може становити лічені хвилини.  Змінюється ставлення до виробничих секретів і проблем, бо до проблеми відразу пропонується рішення і все виглядає позитивно. Ідеї можна сприймати як силу, що дозволяє співробітникам ставити під сумнів звичний плин виробничої буденності, а відтак розвивати смак до змін.

Щодо статистики, то у середньому співробітники подають пропозиції незалежно від рівня в структурі управління. Наприклад, пропозиції директорів підприємств – не рідкість.

 Як змінилась робота компанії після впровадження системи?

Компанія – живий організм і постійно змінюється під впливом різних силових полів. Моя задача – не грати соло, а діяти в унісон з іншими управлінськими системами. Тісно співпрацюємо з усіма вертикалями холдингу, і дійсно бачимо поступовий ціннісний зсув. Співробітники звикають, що у них не просто є право голосу, а керівництво навіть очікує від них додаткових творчих зусиль. Нові співробітники бачать, що впровадження змін у нашій компанії – це не позакласна робота окремої групи «раціоналізаторів», а гігієнічний фактор для кожного. Бачити проблеми та можливості, і пропонувати варіанти вирішення мають усі. Мене кожного разу приємно дивують пропозиції механізаторів, логістів, фахівців HR, енергетиків тощо. Це тисячі людей, які щодня шукають і пропонують рішення, вчаться на помилках, святкують успіхи, переосмислюють свою роль у бізнесі, змінюють компанію. Щодня.

Які подальші плани розвитку системи операційного вдосконалення?

Ми більше говорили з вами про Фабрику ідей, бо це зараз інструмент наймасовішого залучення співробітників. При цьому система операційного вдосконалення на піку свого розвитку має інтегрувати усі елементи виробничої системи: роботу з фіксацією виробничих проблем, аналітику повторювання проблем, забезпечення актуальних стандартів робочих операцій, постановку цілей, обмін кращими практиками між підприємствами тощо. Усі ці механізми вибудовуються поступово і ступінь їх впровадження в великій компанії визначається рейтингом підприємств по рівню операційної досконалості. Наразі ми працюємо над створенням довгострокової дорожньої карти росту операційної зрілості підприємств. У цьому немає нічого особливого: ми європейська компанія, яка формує бізнес результати шляхом задоволення клієнтів по усьому світу. Ми усвідомлюємо, як недосконалість операційного рівня впливає на результати бізнесу і на наших клієнтів. Тому прагнення досконалості – наш ключовий пріоритет.

ПРОКЛЯТТЯ СИГМ. ЯК МОДНІ МЕНЕДЖМЕНТ-ПРАКТИКИ ЗГУБИЛИ ВІДОМІ ФІРМИ

Переклав Євгеній Резвін

Незадовго до розпаду, у Motorola надягали на співробітників кольорові пояси, нагороджуючи їх за знання премудрої концепції, яка нібито мала підвищити прибуток. Підхопивши цю ідею, General Electric «домоглася» падіння своєї капіталізації на 60%. Слідом за нею «вдалу практику» підхопили ще кілька відомих компаній – більшість мала аналогічний результат. Nokia напередодні банкрутства впроваджувала «матричне управління», примушуючи працівників підкорятися одразу кільком начальникам: це призвело до небаченої плутанини та зростання кількості непотрібних нарад. Інша модна концепція – «реінжиніринг бізнес-процесів» – довела безліч підприємств до масових звільнень. Чому начебто здорові ідеї, що обіцяють підвищити прибуток, так дорого обходяться бізнесу? Американський журналіст Джеффрі Джеймс зазначає цікаву деталь: ті, хто їх впроваджує, зазвичай ідуть на підвищення, залишивши після себе випалену пустелю.

 Чорний пояс із менеджменту

У 1980-ті роки інженер американської компанії Motorola Білл Сміт став використовувати для поліпшення виробничого процесу статистичні методи. Статистика допомагала виявити й усунути причини дефектів, багато з яких були пов’язані з різними відхиленнями у виробничому процесі. У 1985 році Сміт запропонував CEO Motorola Бобу Гелвіну для зниження кількості дефектів боротися за уніфікацію виробничих процесів. Потім Сміт вирішив, що його метод можна використовувати і в інших компаніях. Так з’явився метод «шести сигм». Назва походить від статистичного поняття середньоквадратичного відхилення від норми, що позначається грецькою буквою сигма. Малися на увазі стандартні відхилення від нормального розподілу, які потрібно зводити до мінімуму. Залежно від рівня володіння цією управлінською концепцією співробітникам видавали пояси різного кольору, як у карате.

У численних публікаціях стверджується, що завдяки «шести сигмам» Motorola заощадила $16 млрд. Справжньої популярності ця управлінська концепція набула після того, як її прийняв CEO General Electric Джек Велч, який очолював компанію в 1981-2001 роках. Він зробив «шість сигм» основою корпоративної культури. Однак через деякий час з’ясувалося, що працює ця концепція далеко не завжди. Уже 2006 року Fortune зазначав, що з 58 великих компаній, які оголосили про впровадження програми «шести сигм», переважна більшість (91%) почали відставати від інших учасниць індексу S&P 500. У 2010 році виявилося, що понад 60% проектів із впровадження «шести сигм» провалюються. «Що спільного між планами зі зниження ваги і програмами з поліпшення бізнес-процесів, таким як «Шість сигм» і «ощадливе виробництво»? – задавався питанням The Wall Street Journal. – Зазвичай ті й інші починаються бадьоро, викликають наснагу і помітний прогрес, але занадто часто не можуть надати тривалого ефекту, оскільки учасники поступово втрачають мотивацію і повертаються до старих звичок».

Як вважають експерти з менеджменту, проблема не тільки в тому, що співробітникам набридає виконувати правила «шести сигм», а й у самих ідеях. Акцент на досягненні максимальної ефективності у виробництві наявних продуктів завадив тій самій Motorola побачити перспективи ринку і створити інноваційні рішення, як зробила, наприклад, Apple. Саме прагнення до уніфікації виробничих і бізнес-процесів заважало креативності та інноваціям. До того ж посилення вимог до якості призводило до додаткового стресу у співробітників, створювало атмосферу страху і конформізму. А це інноваціям знову ж таки не сприяє. Співробітники з поясами престижних кольорів починали уявляти, що знають, як робити чужу роботу, і навчати «відстаючих». Це призводило до довгих і безглуздих нарад, які також не сприяли ефективності. У результаті Motorola втратила позиції на ринку і була розділена на дві компанії, що втратили колишню популярність.

Репутація популяризатора «шести сигм» Джека Велча також була зіпсована. Він хвалився тим, що збільшив капіталізацію General Electric у 1981-2001 роках з $14 до $410 млрд. Однак до 2008 року капіталізація компанії впала приблизно на 60%. Виявилося, що зростала вона за Велча не за рахунок більш ефективного виробництва авіаційних двигунів і газових турбін, на чому спеціалізується компанія, а завдяки ризикованим операціям на фінансовому ринку. Під час кризи 2007-2008 років General Electric опинилася на межі банкрутства і була врятована грошима федерального уряду, а не «шістьома сигмами».

«Оновіть своє резюме»

Ще однією популярною управлінською практикою став так званий реінжиніринг бізнес-процесів, що з’явився на початку 1990-х. Ідея, запропонована консультантом з менеджменту, колишнім викладачем комп’ютерних наук у Массачусетському технологічному інституті Майклом Гаммером, полягала в радикальній перебудові бізнесу таким чином, щоб різко підвищити продуктивність, якість товарів і послуг, а також задоволеність клієнтів. Спочатку потрібно було оцінити бізнес з точки зору того, що він дає клієнтам. Потім за допомогою різних інструментів оцінювали ефективність бізнес-процесів. Тоді розроблялася необхідна методика для змін, і відбувалася оптимізація цих процесів.

Сенс був у тому, щоб знайти в компанії процеси, які нічого не дають клієнту, і усунути їх, а не намагатися оптимізувати. Потрібні клієнту функції компанії при цьому автоматизувалися і спрощувалися. Відповідальність за окремі процеси цілком покладалася на окремі команди.

На перший погляд, усе це мало знизити для клієнтів вартість товарів і послуг, підвищити якість, прискорити виробничий цикл, знизити кількість помилок під час передачі інформації завдяки тому, що за кожен процес відповідала одна команда. Звучало красиво, проте в реальності все часто зводилося до оптимізації штату, тобто скорочення співробітників і до того, що на тих, хто залишився, покладали додаткові функції. Це помітив і сам Майкл Хаммер. За його словами, його ідеї були неправильно зрозумілі та присвоєні тими, хто використовував назву методики зовсім не для того, для чого вона була призначена.

«Топ-менеджмент використовує цю ідею для виправдання звільнень, що здавалося, ніби вони займаються чимось логічним, а не просто тимчасово підвищують вартість акцій, щоб їхні власні короткострокові опціони на купівлю акцій принесли багато грошей, – іронізує Джеффрі Джеймс. – Якщо ваша компанія оголошує реінжиніринг, оновіть своє резюме… Навіть якщо ви перебуваєте у вигідному становищі та можете пережити звільнення, ви не захочете працювати в цій компанії після того, як там певний час відбуватиметься реінжиніринг».

Уже в 1990-ті роки з’явилися публікації, в яких йшлося про те, що в 70% випадків реінжиніринг бізнес-процесів не допомагає збільшити прибуток. У дослідженні співробітника новозеландського Університету Уаікато Роберта Макквіна розглядалася спроба впровадити цю практику у великій бразильській державній компанії. Незважаючи на поліпшення IT-інфраструктури та автоматизацію частини процесів, прибуток підвищити не вдалося. Однією з причин цього Макквін називає саме те, що в компанії не відбулося скорочення персоналу. Тобто без звільнення співробітників, принаймні в цьому випадку, «реінжиніринг бізнес-процесів» результатів не дав.

Критики вказували й на те, що нічого нового в методиці реінжинірингу бізнес-процесів не було, оскільки компанії й раніше орієнтувалися на потреби клієнтів, усували непотрібні процеси й автоматизували потрібні. Масова автоматизація виробництва відбувалася у XX столітті задовго до появи цієї управлінської практики.

 

Вибратися з матриці

Не менш дивним було і захоплення «матричним управлінням», за якого співробітник підпорядковувався не одному, а кільком керівникам. Його прихильники стверджували, що робота співробітника з кількома менеджерами призведе до того, що він буде взаємодіяти з колегами з різних відділів і отримає нові знання, а також буде використовувати різні навички. Мав зміцнитися командний дух і зрости рівень взаємодії всередині компанії. Передбачалося, що фірми зможуть заощадити завдяки тому, що одні й ті самі співробітники виконуватимуть різні завдання. Крім того, бізнес мав стати більш адаптивним, оскільки персонал можна було перемикати з одних завдань на інші.

Однак мінуси такої моделі очевидні. Співробітники не можуть зосередитися на одному завданні, оскільки різні начальники вимагають від них одночасно працювати в різних проєктах. Причому підходи до управління в кожного керівника різні, тож працівникові доведеться пристосовуватися до методів кожного менеджера. До того ж нікому буде стежити за тим, щоб людину не перевантажували роботою. Але найголовніший мінус у тому, що нікому розставляти пріоритети – усі начальники вимагатимуть виконувати поставлені ними завдання першими і вважатимуть саме себе «справжнім» керівником. «Кожен менеджер наполягав на обов’язкових щотижневих тригодинних нарадах (без списку питань для обговорення)», – описує свій досвід роботи в такій компанії Джеффрі Джеймс. А якщо начальників три, то тільки на ці наради буде йти по дев’ять годин на тиждень.

Одним із піонерів використання матричного менеджменту був американський виробник комп’ютерів Digital Equipment Corporation – на той час один із лідерів цього ринку в США. У 1994 році компанія відмовилася від цього підходу, оскільки, незважаючи на певні успіхи, у підсумку, як і слід було очікувати, розпочалися управлінський хаос, нескінченні суперечки між різними підрозділами та фрустрація співробітників і топ-менеджменту. Digital Equipment Corporation не змогла закріпитися на ринку персональних комп’ютерів і в 1998 році була придбана компанією Compaq. У 2000-ті матричну структуру управління у себе спробувала впровадити Nokia. Результат знову ж таки був плачевним: ключові співробітники пішли з компанії, взаємодія між підрозділами була порушена. Позиції компанії на ринку ослабли, і 2013 року Nokia продала свій мобільний бізнес Microsoft.

«Обитель брехні»

До абсурду управління компанією міг довести також «менеджмент на основі консенсусу». Сама ідея, на перший погляд, правильна: якщо всі співробітники погодяться з чимось, то їм простіше буде працювати. Такий підхід мав підвищити залученість, рівень комунікації, зміцнити командний дух, дозволити всебічно розглядати завдання. Усе це начебто мало сприяти підвищенню продуктивності. Однак, як зазначають експерти з менеджменту, такий підхід дає непропорційно велику владу меншості, яка може заблокувати будь-яке рішення. У результаті важливі рішення, особливо ті, що стосуються змін у компанії, просто не ухвалюватимуться. З іншого боку, згода може бути уявною – співробітники не завжди наважуються заперечувати проти пропозицій керівника. А заперечувати проти думки більшості будуть ще менше. Тому свобода думок може не зрости, а скоротитися.

Не менш серйозні мінуси є і в інших популярних управлінських концепцій. До плачевних результатів може призвести спроба компанії зосередитися на своїх ключових компетенціях, щоб відірватися від конкурентів. Як зазначається в матеріалі Fast Company, світ надто швидко змінюється, щоб компанія могла втриматися на ринку, роблячи те, що робила раніше.

Наприклад, ключовою компетенцією Netflix спочатку була доставка контенту. Однак сам стримінговий сервіс зробити не так складно, цим почали займатися й інші. Тому Netflix вирішила створювати власні шоу і фільми, вклавши в них мільярди доларів. Ця стратегія, на думку аналітиків, допомогла залучити нових передплатників, утримати колишніх і в результаті обійти конкурентів. Адже Netflix зміг запропонувати контент, якого в інших стримінгових сервісів не було. Не менш далекоглядним було рішення Amazon розвивати комерційну публічну хмару, яка тепер дає їй 17% виручки. Виручка Wallmart зростає завдяки прийнятому колись рішенню почати онлайн-продажі, а не замкнутися в традиційному ритейлі.

Як зазначають багато спостерігачів, у реальності від впровадження різноманітних управлінських концепцій часто виграють не самі компанії, а консультанти, які отримують за це гроші та витрати, на яких тільки знижують продуктивність бізнесу. У книзі «Обитель брехні. Як консультанти з менеджменту вкрадуть ваш годинник і потім скажуть вам час» американський письменник Мартін Кін, який сам раніше був консультантом, ставить під сумнів компетентність експертів з менеджменту.

А що робити співробітникам, на яких компанія вирішила спробувати чергову управлінську концепцію? Як радить Джеффрі Джеймс з приводу тих самих «шести сигм», потрібно перечекати два роки, після чого менеджерів, які відповідають за впровадження нової практики, або звільнять, або вони отримають інші посади з новими завданнями. В обох випадках інновації припиняться самі собою.

Переклав Євгеній Резвін

Эффективность процессов в армии США

Армия США известна не только крупнейшим в мире военным бюджетом, но также и размахом усилий по его рациональному использованию. При этом уровню бизнес практик, применяемых для повышения операционной эффективности, могут позавидовать крупные корпорации.Реализацией проектов повышения операционной эффективности и обучением проектных команд армии США руководит Офис бизнес трансформации. В качестве методологии совершенствования используется Lean Six Sigma (LSS). Можно с уверенностью сказать, что это крупнейший deployment системы LSS в мире по числу охваченных сотрудников: 1,3 млн чел (!).

Некоторые факты об LSS армии США

  • Начало полномасштабного внедрения – с 2005 года
  • Экономический эффект – 19.1 млрд долл (по состоянию на 2011 год)
  • ROI программы – 700 к 1 (за период с 2006 до 2011 года)
  • Около 13,000 военнослужащих обучено на уровень “Green Belt”, “Black Belts”, “Master Black Belts” (по состоянию на 2015 год)
  • Оперативным управлением занимаются 48 LSS deployment директоров
  • За 4 года внедрения (с 2006 по 2010) реализовано 5,200 проектов, примеры ниже
  • Проекты отслеживаются через репозиторий LSS проектов «PowerSteering»

ИСТОРИЯ РАЗВОРАЧИВАНИЯ СИСТЕМЫ LSS В АРМИИ США

В американской армии проекты LSS начали внедряться еще с конца 1990х годов, в основном за счет отдельных энтузиастов (например, в Управлении материально-технического снабжения). Но серьёзное внимание на эти проекты обратили только после печально известного дня 11 сентября 2001 года.

Вспоминает генерал-лейтенант Н. Росс Томпсон:  “После событий 11 сентября требования к нам [военным] резко выросли. Командование получило в разработку много дополнительных проектов (missions), но дополнительных денег и людей для реализации проектов не предвиделось. Потому мы начали искать пути повышения производительности всех процессов и всего личного состава. Мы нашли примеры успешного внедрения лин на нескольких складах ВВС, например, в логистическим центре Warner Robins. Эти успешные кейсы убедили нас начать внедрения LSS в Управлениях вооружения и бронетанковой техники”.

После нескольких успешных пилотных проектов в 2005 году было принято решение о полномасштабном внедрении LSS в армии США.

Кто управляет программой LSS в армии?

Слева-направо: директор программы LSS армии США подполковник Марко Никитюк (!); помощник заместителя министра обороны США по трансформации бизнеса Майкл Кирби; специальный помощник министра обороны Рональд Резек.

С ЧЕГО НАЧАЛИ ВНЕДРЕНИЕ?

Специальный помощник министра обороны Рональд Резек вспоминает: “Внедрение LSS в Армии – это была революция. А революционные изменения нужно внедрять сверху-вниз». А потому в 2005 – 2006 гг. армейских генералов собрали в тренинговых залах и провели им двухдневное обучение по Lean Six Sigma, где пояснили как управлять внедрением программы. Эти тренинги прошли на военных базах по всему миру.Фото тренингового процесса в LSS

После этого начали обучать личный состав. Среди 13,000 обученных на различные пояса процент сертифицированных на пояс гораздо меньше (30% для GB and BB) и менее 50% для MBB, что нельзя назвать хорошим возвратом на инвестиции. На главном сайте армии США указаны причины низкого процента защищенных проектов (в целом причины классические и для гражданских отраслей):

  • Недостаток сопровождения проектов кандидатов на пояс (прим. я так понимаю со стороны руководства – ЕК)
  • Недостаток интереса к поиску проектов
  • Проекты часто рассматриваются не как возможность улучшения процесса или решения реальной проблемы в армии, а как средство получения пояса

РЕЗУЛЬТАТЫ ПРОЕКТОВ

В армии США в год реализуется более 1000 проектов LSS. Ежегодно в Пентагоне Офис бизнес трансформации проводит награждение наиболее активных подразделений и отмечает наиболее значимые проекты.Так выглядит памятное фото с участниками программы после каждого награждения за достижения в реализации проектов LSS в армии

ПРИМЕРЫ ПРОЕКТОВ (попытался показать проекты не по размеру эффекта, а по диапазону тематик)

  • McAlester Army Ammunition Plant, Оклахома (Премия 2018 года) – снизили с $5.79 до $3.86 себестоимость операций по восстановлению гильз 105 мм артиллерийских снарядов, за счет изменения технологии шлифивки и, как следствие, количества шлифивочных станций. Эффект около 260 тыс. долл в год.
  • Снижение затрат на содержание БМП Брэдли в Red River Army Depot (Техас) в размере $600,000. Например, инициативы по повторному использованию топлива позволило сэкономить 37,000 галлонов (около $85,000 в год). 
  • Командование в Fort Knox использовало построение карты потока создания ценности для анализа процесса набора новобранцев. До улучшения новобранец проходил 32 этапа процесса, 27 согласований, 47 случаев передачи информации между подразделениями. В новом процессе только 11 этапов, 14 согласований, 14 случаев передачи информации.
  • Один из центров снабжения внедрил новую стандартизированную процедуру формирования заказов, что позвонило снизить количество повторных заказов на $40,000 в год. Также проект позволил снизить трудозатраты на 64%.
  • 82-я воздушно-десантная дивизия командования сухопутных войск армии США снизили время внутренних межскладских перемещений ТМЦ (запчасти вертолетов, электронные компоненты, узлы механизмов и т.д) на 97%: с 245 дней до 7 дней с ожидаемой экономией по затратам $943,300 в период с 2016 по 2021 год.
  • Медицинский центр Landstuhl Regional Medical Center (Германия) Медицинского управления армии США снизило на 50% время обследования пациентов с травмами головного мозга.

Больше по ссылкам здесь и здесь:

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

По данным официального сайта армии США: LSS является важной инициативой потому, что эта методология основана на аналитическом подходе и она помогает армии снижать вариативность процессов и повышать эффективность. Генерал-лейтенант Н. Росс Томпсон сообщает, что LSS в настоящее время также используется в Налоговом управлении США и в ЦРУ. Он также отмечает: “Правительственные учреждения подотчетны налогоплательщикам. А для налогоплательщиков LSS – это лучший вариант».

Цель  подразделений армии США – достичь устойчивости в использовании методов LSS. Усилия LSS Program Management Office направлены на то, чтобы эффективно управлять отдельными проектами, а также организовать надлежащее обучение, необходимое для того, чтобы подход LSS стал обычной повседневной практикой.

Бережливое производство в Украине: опыт ДТЭК

Опыт внедрения технологии бережливого производства на 40 предприятиях ДТЭК, среди которых шахты, обогатительные фабрики, ТЭС, дистрибуционные компании и сервисные подразделения, позволяет уверенно заявлять об эффективности этой системы. За три года внедрения экономический эффект превысил 1 млрд грн.

ОБЗОР ЛИН-ТЕХНОЛОГИИ
Хронический кризис в экономике последних лет приучил бизнес, что ждать лучших времен нельзя. Необходимо самостоятельно искать внутренние резервы повышения эффективности. Мировая практика борьбы за выживание на рынке выкристаллизовала целый ряд технологий раскрытия внутренних резервов предприятий. Среди них — шесть сигм, реинжиниринг бизнес-процессов, agile-технологии и пр. Но наибольшую популярность в мире приобрело именно бережливое производство или “лин” (от английского Lean manufacturing – “бережливое, щадящее, рациональное производство”). Эта технология родилась как спасительная мера в условиях тяжёлого кризиса в японской экономике послевоенных лет. Но оказалась настолько эффективной, что заложила основу так называемого “японского экономического чуда” и вывела японские компании на уровень мировых лидеров в ряде отраслей.

В настоящее время интерес к лин-подходу не только не ослабевает, но с каждой волной кризиса популярность его растет во всем мире, включая и Украину. Например, по данным журнала Sloan Management Review, за последнее десятилетие значительно увеличилось количество транснациональных компаний, внедривших собственные лин-программы. В их числе Siemens, Caterpillar, Philips, DuPont, Shlumberger, Electrolux, Nissan, Alcoa, General Electric, Honeywell, Boeing, Volvo, Whirlpool и многие другие. Одна из причин актуальности лин в наши дни кроется в известном лин-постулате “Используй креатив, а не капитал”. Это означает – мы всегда можем улучшить любой процесс путем непрерывного устранения всех видов потерь, максимально используя при этом творческий потенциал сотрудников. Ведь любое производство состоит из множества процессов, и рост общей эффективности предприятия достигается лишь непрерывным совершенствованием каждого отдельного цеха, участка, операции. А значит, улучшение всех процессов предприятия невозможно без непосредственного участия сотрудников, которые эти процессы обслуживают. Но без подготовки, даже при всем желании, сотрудник обычно не знает, с какой стороны подойти к улучшению. Потому ключевым направлением лин является создание условий, при которых сотрудник может изучать свой процесс, анализировать его, выявлять и самостоятельно устранять узкие места либо подавать руководству предложения по улучшению.

Если говорить о применимости лин-подхода на территории СНГ, то стоит упомянуть, что в Казахстане, Татарстане, РФ лин – это поддерживаемая на уровне государства программа повышения эффективности производства. В этих странах внедрение бережливого производства и культуры постоянных улучшений больше не является модным трендом, это, как говорят сами руководители предприятий, – “жизненная необходимость”. По данным исследования компании Ward Howell совместно с Talent Equity Institute, в настоящее время около 80% российских компаний активно занимаются совершенствованием процессов. Речь идет о предприятиях в таких секторах: как металлургия, химическая отрасль, машиностроение, энергетика, горнорудная отрасль.
К сожалению, в Украине взоры государственных управленцев не направлены на создание единого фронта повышения эффективности производства, и у бизнеса нет единого вектора. Потому многие компании в нашей стране самостоятельно внедряют бережливое производство. В их числе Метинвест, ДТЭК, Арселор Миталл, Гидросила, Интерпайп, УПЭК, Тетрапак, JTI, Jabil.

ОПЫТ ДТЭК
ДТЭК запустил собственную лин-программу под названием “Новатор” в 2013 году. Сейчас, спустя три года (прим. статья впервые опубликована в 2016 году – ЕК), “Новатором” охвачены более 40 предприятий ДТЭК, среди которых шахты, обогатительные фабрики, ТЭС, дистрибуционные компании и сервисные подразделения. Общий экономический эффект на начало 2016 года превысил 1 млрд грн, многократно окупая затраты. Это позволяет уверенно заявлять об эффективности лин как подхода к бережливости. При этом озвученные финансовые успехи были, скорее, следствием, а не целью. Дело в том, что существует 2 подхода к внедрению лин:
• западный, где основной акцент делается на скорейшем получении финансового эффекта за счет применения лин-инструментов;
• восточный подход, где основной акцент делается на важности культурных преобразований в компании, следствием которых станет экономический эффект.

В начале лин-пути у ДТЭК была дилемма в выборе курса, и решение было принято лишь после того, как в ходе интервью были собраны ожидания ключевых руководителей. Из исследования мы увидели такие ключевые ожидания:
1. Необходимость культурных преобразований в компании, т.к. именно в культуре производства кроются причины, сдерживающие рост компании.
2. Важность получения осязаемых результатов в виде успешно реализованных проектов с убедительными экономическими эффектами.
Определившись с ожиданиями руководства, приступили к выбору пилотных предприятий. Поскольку компания пребывает в жестких регуляторных ограничениях, при которых тариф часто не покрывает затрат на добычу угля и производство электроэнергии, то пилотными стали 2 предприятия: шахтоуправление и ТЭС.

Остановимся подробнее на примере теплоэлектростанции. На предприятии был проведен конкурсный отбор сотрудников для работы в проектных командах со 100%-ым отрывом от производства сроком на полгода. Все элементы системы лин внедряются руками этих людей, которых в ДТЭК называют “навигаторами”. Сформированные команды изучили различные инструменты анализа и оптимизации процессов, что по глубине приблизительно равно международному уровню Желтого пояса (общепринятая в мире градация специалистов в области оптимизации процессов по принципу восточных единоборств, где уровень мастерства определяется цветом пояса: от желтого до черного). Затем команды навигаторов начали диагностику процессов предприятия с использованием освоенных на тренинге инструментов.
Основными инструментами лин-методологии, которые показали свою эффективность на ТЭС/ТЭЦ, можно назвать следующие:

Анализ финансовой отчетности — команды из вороха финансовой отчетности строят компактную и наглядную диаграмму доходов и затрат с целью быстрой визуальной оценки наиболее значимых статей.

Древовидные диаграммы — наглядная диаграмма, которая позволяет представить в доступной форме ключевые компоненты любого процесса или проблемы с отражением математических зависимостей между ними (структура потребления газа, основные группы потребителей электроэнергии, структура потери пара, факторы увеличения содержания горючих в уносах, факторы простоя вагонов и пр.)

Карта потока создания ценности — классический инструмент, который рассматривает любой процесс, как последовательность этапов, которые либо прибавляют продукту ценность в глазах потребителя, либо нет. На больших ватманах команда составляет по определенным правилам карту процессов предприятия и наносит на эту карту критические параметры процесса (какие ресурсы потребляются на каждом этапе, какое количество брака или дефектов на каждом этапе, какие фактические параметры процесса, а какие установлены спецификацией и пр.). В результате команда получает четкую карту процессов, где видны и фактическая эффективность процесса, и то, сколько он потребляет ресурсов. На этом этапе рождается масса гипотез о существовании неэффективности, которые командам предстоит проверить на более поздних этапах.

Диаграмма Парето — классический инструмент менеджмента, который позволяет из всего набора возможных факторов выделить малую часть наиболее значимых.

Хронометражи позволяют собрать недостающие для анализа данные с целью определить временные характеристики процесса (время выполнения ремонтных работ, время простоя вагонов на различных этапах разгрузки угля и пр.)

Статистические инструменты — каждый процесс таит в себе массу полезных данных, которые возможно расшифровать лишь с помощью статистических инструментов, таких как гистограммы, контрольные карты, карты серий, регрессионный анализ и пр.

Диаграмма Исикава — позволяет структурировать основные факторы, которые формируют проблему, и определить ее корневые причины, на устранение которых должны быть направлены усилия команды.

Дерево решений и мозговой штурм — инструменты поиска решений определенной ранее корневой причины проблемы. Позволяют, не зацикливаясь на типовых решениях, генерировать широкий спектр альтернативных подходов, что позволяет находить оригинальные ответы на старые и привычные проблемы.

Матрица приоритизации — позволяет команде приоритизировать ранее определенные потенциальные решения по критериям сложности реализации данного решения и величины предполагаемого эффекта.

Далее команды выбирали одно из крупных направлений оптимизации ТЭС. С точки зрения основных бизнес-рычагов эффективность ТЭС имеет смысл диагностировать по трем направлениям:
1) повышение надежности работы оборудования;
2) полнота использования установленной мощности блоков;
3) снижение себестоимости отпуска электроэнергии.

Направление для улучшения в рамках первых диагностик выбирались с учетом ожиданий руководства, т.е. нужно было не только быстро доказать эффективность применения лин, но и подготовить персонал к будущим более глубоким преобразованиям. Мы понимали, что улучшение по первым двум направлениям требует либо существенных финансовых вложений, которые не были предусмотрены в бюджете, либо кардинальной смены существующих практик техобслуживания и ремонта оборудования. Последнее вызывает сопротивление персонала неожиданным переменам в привычном укладе их работы, смысла которых они еще не понимают. Поэтому мы вначале выбрали третье направление — путь снижения себестоимости, в основном, за счет экономии энергоресурсов. Иногда затраты на них могут составлять до 90% всех затрат ТЭС, потому даже небольшие улучшения способны дать существенный эффект, постепенно вовлекая персонал, не создавая социальных взрывов.

ОБЗОР РЕАЛИЗОВАННЫХ ПРОЕКТОВ
Все внедренные лин-проекты, которые принесли существенные выгоды, можно структурировать по принадлежности к разным принципам оптимизации. На начальном уровне таких принципов два: решения, основанные на изучении лучших внутренних практик, и решения, нацеленные на совершенствование процесса в принципе. Рассмотрим их подробнее.

Первая группа проектов
Лучшие показатели, которые уже есть на предприятии, и как подтянуть к ним все процессы?
На каждом предприятии есть процессы, которые по качеству, затратам, скорости выгодно выделяются на фоне аналогичных процессов на других предприятиях. Например, каждый токарь в смене выточит деталь за разное время с разным количеством брака. Одинаковые насосы, перекачивая равный объем, например, воды, всегда потребляют разное количество электроэнергии, и при этом ломаются с разной частотой. Поэтому, выявляя факторы, которые отличают наши однотипные процессы, мы находим неисчерпаемый источник улучшений. Данный подход очень эффективен, т.к. позволяет продемонстрировать персоналу на его же оборудовании, что улучшения возможны “здесь и сейчас”. Это ключевое преимущество, т.к. в самом начале внедрения основная проблема состоит в том, чтобы доказать обычному мастеру, инженеру или начальнику цеха, что в их хозяйстве действительно есть резервы.
Вот лишь некоторые конкретные проекты, которые при нулевом финансировании позволили дать существенный эффект.

Ранжирование водогрейных котлов в зависимости от удельного расхода топлива при разных нагрузках. Водогрейные котлы — крупный потребитель энергоресурсов. Поскольку экономичность котлов при равных условиях разная, то было бы правильно перераспределить нагрузки и время работы с учетом экономичности. Но данный подход ранее не применялся, т.к. бытовало мнение, что интенсивная эксплуатация более экономичного оборудования вызовет его преждевременный износ, что чревато дорогостоящими ремонтами. Анализ режима работы прошлых лет показал, что на самом деле оборудование вводится в работу в порядке снижения надежности и удобства персонала. Т.е., вероятнее всего, в любой момент времени в работе будет более новое и менее проблемное оборудование, даже если экономические показатели его низкие. При этом среднегодовые затраты на ремонт котлов гораздо ниже потерь топлива от неоптимального распределения нагрузки. А раз так, то было предложено провести комплексные испытания и разработать оптимальную схему ввода котлов в работу в зависимости от их фактических показателей экономичности. Годовой эффект от внедрения инициативы составил 2.2 млн грн за счет экономии газа и электроэнергии.

Снижение расхода газа на пуски энергоблоков ТЭС (далее — Э/Б) путем внедрения стандарта прекращения подачи газа после достижения определенной нагрузки. Во время анализа пусков энергоблоков из одинаковых тепловых состояний была обнаружена существенная разница в расходе газа, но при этом общий объем газа, израсходованный за один пуск, не превышал нормативного значения. Эксперты проанализировали диаграммы пусков Э/Б и обнаружили существенное отличие в стиле управления Э/Б различных машинистов. И действительно, если машинист справляется с нормативом, то лишь спортивный интерес может вынудить его работать еще экономичнее. А люди азартны по-разному. Поэтому были проанализированы параметры работы Э/Б в ходе наиболее экономичных пусков и разработана карта, по которой машинист с любым уровнем квалификации четко понимает какой расход газа оптимален на каждом этапе пуска блока. Годовой эффект от внедрения инициативы составил порядка 1.5 млн грн за счет экономии газа.

Ранжирование пусковых и конденсационных насосов в зависимости от их коэффициента полезного действия. Данная инициатива была обнаружена в ходе сравнения показателей экономичности и фактического времени работы насосов. В результате была пересмотрена логика их равномерного поочередного ввода в работу в течение месяца по схеме 10/10/10 дней для насосов А/Б/В соответственно, в пользу схемы 5/10/15 дней, где дольше всех работают наиболее экономичные насосы. Эффект от инициативы составил порядка 1.5 млн грн за счет экономии электроэнергии.

Минус данного подхода в том, что он позволяет приблизить все критичные параметры процесса к лучшему из достигнутых, не принимая в расчет то, что все лучшие достигнутые показатели могут быть далеки от истинных возможностей процесса. Однако этот успех легко признаваем финансистами, он вдохновляет команду, а также эту логику просто объяснить персоналу.

Вторая группа проектов
Всегда найдется то, что можно улучшить: ищем узкие места и новые возможности во всех процессах.
В начале лин-пути команде неизвестны истинные резервы процессов. Если есть норматив, то он является, скорее, ориентиром для анализа, чем показателем лучшей практики. Решения таких задач зачастую требуют серьезной аналитики и творческого подхода.

Изменение режима работы топливно-транспортного цеха ТЭС. Существующее потребление электроэнергии мазутными насосами соответствует сезонному нормативу и обычно на ТЭС не предпринимается никаких усилий по улучшению. Однако, когда команда составила карту потока создания ценности цеха (инструмент описан в первой части статьи) и рассмотрела каждый этап процесса с точки зрения ценности для потребителя, оказалось, что в ряде режимов может не использоваться один из насосов рециркуляции, но по нормальной схеме включения оборудования он всегда был в работе. Проработаны риски, и в результате была изменена режимная карта мазутонасосной станции. В итоге насос не включается порядка 100 дней в году, что дало экономию 1 млн грн.

Снижение затрат электроэнергии на работу шаровой барабанной мельницы (далее – ШБМ). ШБМ – устройство, предназначенное для измельчения угля, конструктивно представляет собой массивный металлический цилиндр (барабан), расположенный горизонтально. Внутренняя полость ШБМ примерно на 1/3 заполнена металлическими шарами. В процессе вращения уголь этими шарами разбивается в пыль и далее подается на сжигание в топку. В процессе размола угля шары истираются, их диаметр уменьшается, снижая производительность мельницы. И теперь для получения необходимой тонины помола угольной пыли необходимо вращать тяжелый барабан дольше, что приводит к большим затратам электроэнергии. Сортировка шаров с выгрузкой их из мельницы — процесс трудоемкий, а значит не может производиться часто. Как итог, неизбежны избыточные затраты электроэнергии.

Команда по улучшению модернизировала мельницу специальной решеткой, которая позволяет сортировать шары без выгрузки из барабана. Эффект от внедрения инициативы составил порядка 3 млн грн в год. Проект легко тиражируется на другие энергоблоки и ТЭС.

Оптимизация затрат на транспортировку угля по территории ТЭС. Треть затрат топливно-транспортного цеха — затраты на внутреннюю транспортировку угля. Есть три варианта движения угля на ТЭС: через 2 угольных склада по системе конвейеров, с применением бульдозеров и кранов-перегружателей, и подача напрямую, минуя склады. Анализ показал, что подача угля напрямую в 15 раз дешевле подачи через склады или за счет разгрузки с применением кранов и бульдозеров.

Команда проанализировала вариации ключевых параметров качества топлива со склада и напрямую с вагоноопрокидывающего устройства и обнаружила, что уголь от ряда поставщиков может подаваться напрямую. 40%-ное увеличение доли подачи угля напрямую позволило сэкономить порядка 2 млн грн в год.

Дальнейшие направления развития непрерывного совершенствования в ДТЭК
Опыт реализации лин-проектов на 40 предприятиях группы ДТЭК показал, что многие проблемы вызваны простым отклонением от нормы. Например, медленное и некачественное выполнение ремонта оборудования может повлечь многомилионные потери. А причина часто кроется в банальном отсутствии порядка на рабочем месте или в документации. Поэтому мы массово на всех предприятиях внедряем систему 5С. Эту систему придумали в Японии после 2-й Мировой войны и её суть сводится к продуманной реорганизации производственного пространства с непосредственным участием рабочих. Цель 5С — повышение скорости и качества работ, а также безопасности производства.

Бывает, что проблема недостаточно крупная, чтобы привлечь внимание руководства, но достаточно назойливая, чтобы ежедневно досаждать работникам. Но поскольку персонал уверен, что “инициатива наказуема”, то годами не предпринимает попыток улучшить свое положение. Именно поэтому мы внедрили в ДТЭК Систему управления идеями, т.е. рацпредложениями, в которой поощряется генерация решений производственных проблем. И за 6 лет работы системы количество поданных идей уже превысило 100 тысяч, а экономический эффект исчисляется сотнями миллионов гривен.

Хронические поломки зачастую вызваны не отсутствием финансирования, а отсутствием надлежащего анализа проблемы на уровне ее возникновения, т.е. в цехе. Потому мы массово обучаем всех сотрудников — от уровня рабочего до директора предприятия — инструментам анализа, которые были перечислены в первой части статьи. Обучение приемам анализа и оптимизации стало на наших предприятиях нормой.

Подмечено, что часто сотрудник в офисе или в цехе может выполнять действия, которые в итоге приведут к потерям (оборудование не доработает до планового ремонта, вовремя не привезут запчасти, не подключат потребителя к электросети в кратчайший срок и т.д.). Но сотрудник может этого так никогда и не узнать. Потому мы внедряем системы ключевых показателей эффективности (КПЭ) с визуализацией. КПЭ каждого сотрудника максимально приближено к рабочему месту, чтобы он мог своевременно сделать выводы об эффективности своей работы и корректировать свои действия.

Современные вызовы научили нас, что нельзя старыми методами достичь новых результатов. А потому мы выбрали путь трансформации производственной культуры в сторону создания гибкой инновационной среды. Говорят, что путь непрерывного совершенствования начинается с простого признания своей неэффективности. Мы этот шаг уже прошли и увидели безграничные возможности для роста. Нам хотелось бы, чтобы идеи непрерывного совершенствования нашли более широкое распространение у нас в стране, просто потому, что они работают и реально повышают эффективность с минимальными затратами.

“Энергобизнес” №32 (972) от 09.08.2016
“Энергобизнес” №12 (1003) от 28.03.2017

Лин в Китае: как размер компании влияет на качество

Время на чтение: 1,5 минуты

Китай – это «всемирная фабрика». Кажется, что эта страна производит всё для всех нас. И хотя мы можем по-прежнему слегка пренебрежительно относиться к товарам с отметкой «Made in China» – нужно признать, что китайцы умеют делать высококлассные вещи (эта заметка написана на отличном китайском ноутбуке). Качество не бывает бесплатным, оно требует упорной работы и знания методологии совершенствования. Такие китайские гиганты как Lenovo, Huawei, Haier, ZTE и Baosteel строят систему управления качеством по методологии Lean Six Sigma (LSS) и инвестируют в это направление (источник ). По данным glassdoor.com годовая компенсация Мастера черного пояса в компании Lenovo составляет 107 – 117 тыс. USD, что вполне соответствует показателям Европы.

Но большинство низкокачественной продукции приходит к нам не с конвейера гигантов, а от предприятий малого и среднего бизнеса (МСБ). По китайским меркам МСБ – это до 2000 человек в штате. 98% всех предприятий Китая принадлежат к МСБ, а это около 50 миллионов компаний. Например, в отличной работе на эту тему автор ссылается на сертифицированного эксперта по детскому питанию Колина Хёрли (Colleen Hurley), который утверждает, что треть всех детских игрушек в штате Мичиган содержит повышенные дозы токсинов, при этом наибольшее количество токсинов содержится в игрушках, что произведены в Китае и других развивающихся странах.

Так что же не так с качеством в китайских компаниях малого и среднего бизнеса? Может методологии совершенствования подходят только для крупных компаний? В исследовании даются ссылки на видных экспертов, которые утверждают обратное.

Изучение вопроса показывает, что в Китае используют 3 инициативы повышения качества: TQM, Lean, 6 Sigma (указаны в порядке повышения стоимости внедрения и снижения популярности методологии). В части опрошенных МСБ компаний внедрение систем считают дорогим и не целесообразным.

Невысокое проникновение Lean методологий в среде китайских предприятий МСБ можно связать со следующими факторами:

  • Низкая информированность: руководители некоторых небольших предприятий даже не слышали о Lean и Six Sigma и никогда не внедряли программы по повышению качества продукции
  • Короткий срок жизни предприятий: все методологии повышения качества – инициативы долгосрочные, а средний срок жизни китайского предприятия МСБ – 3,7 лет, потому нет смысла внедрять дорогостоящие методики. Для сравнения: в Японии средний срок жизни предприятий МСБ – 12,5 лет
  • Высокая цена внедрения: многие предприятия МСБ не могут себе финансово позволить обучение персонала и внедрение систем. Также высокий спрос на экспертов уровня Зеленый и Черный пояс приводит к их частому «перекупанию», что сдерживает инициативу менеджеров вкладывать средства в обучение и сертификацию сотрудников
  • Другие приоритеты: многие компании МСБ строят свою стратегию на урезании затрат и в меньшей степени ориентированы на повышение качества продукции
  • Недоверие к заморским методикам: если сравнивать Lean с 6 Sigma, то к последнему меньше доверия в силу того, что инициатива родилась в Америке, да к тому же и сравнительно недавно (1990-е годы). При этом менеджерам известно, что внедрение Lean в Китае началось в 1970-х годах, т.е. у китайцев опыта в лин даже больше, чем у многих западных компаний. Плюс японские корни Lean больше импонируют китайцам в силу культурной и географической близости стран

Сейчас происходит процесс трансформации производственной базы китайских предприятий с традиционного предприятия-конвейера к высокотехнологичным, гибким и более производительным lean системам. Многие эксперты говорят о том, что удержать долю рынка МСБ предприятия смогут внедряя современные системы управления качеством. А это будет возможно прежде всего путем более интенсивной популяризации LSS идей, а также с государственной поддержкой предприятий в части внедрения систем управления качеством.

10 отличительных качеств Мастера Черного Пояса Лин 6 Сигм

Вершиной карьеры каждого профессионала в области Лин Шесть Сигм (ЛШС) является уровень Мастера Черного пояса (МЧП). Но чем же отличается МЧП от просто Черного пояса? Многие считают, что МЧП становятся наиболее квалифицированные эксперты ЛШС. При этом на рынке можно встретить предложения пятидневных обучающих программ, в результате которых присуждается квалификация МЧП. Как же отличить настоящего МЧП от прочих?

Ниже перечислим 10 отличительных качеств Мастера Черного Пояса ЛШС:

1. МЧП должен иметь многолетний опыт реализации проектов ЛШС как в роли Зеленого, так и Черного пояса, соблюдая в работе высокие стандарты управления проектами и контроля качества.
2. Также МЧП должен иметь не менее 5 лет опыта практической работы по совершенствованию бизнес процессов.
3. МЧП должен иметь опыт реализации кросс-функциональных проектов.
4. Каждый МЧП должен уметь проводить обучение поясов всех уровней: Черных, Зеленых, Желтых, а также обучать сотрудников без опыта в методологии ЛШС. Это ключевая роль МЧП, т.к. именно с обучения других сотрудников и начинается работа МЧП в компании.
5. МЧП должен глубоко понимать инструменты ЛШС, включая Анализ корневых причин, Картирование потока ценности, Статистические методы анализа и прочее. МЧП должен интуитивно чувствовать какой инструмент нужно применить в той или иной ситуации.
6. МЧП должен легко ориентироваться в методологиях ОИАСК, Лин, PDCA, A3, и др.
7. МЧП должен уметь легко адаптировать требования методологии к любому новому проекту.
8. Также МЧП должен уметь налаживать связи с экспертами из разных отраслей. Для эксперта ЛШС умение обмениваться опытом с другими профессионалами является крайне необходимым качеством.
9. МЧП должен обладать исключительными способностями в выстраивании эффективных коммуникаций с клиентами, консультантами, менеджерами проектов, высшим руководством. Способность эффективно коммуницировать на любом уровне организации – это то качество, которое МЧП развивает и совершенствует годами.
10. МЧП должен иметь инстинктивное стремление к лидерству: в качестве менеджера проектов, тренера, координатора, его работа – вести других к одной цели.

Powered by WordPress & Theme by Anders Norén